Справа №585/4058/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Машина І. М.
Номер провадження 33/816/28/20 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
24 січня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сенчі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зі слів непрацюючий, мешкає в АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384,00 грн., -
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2019 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 14.10.2019 о 17 год. 45 хв. по вул. Шевченка в с. Андріяшівка Роменського району Сумської області, керував автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно показань газоаналізатора «Alkotest 6810» тест №1090, проба позитивна 0,63%, від проходженні медичного огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У поданій апеляційній скарзі особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність, необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваного рішення, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову судді відносно нього скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свої доводи мотивує тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ОБ №147021 від 14.10.2019, який є обов'язковим процесуальним документом та займає ключове положення серед інших джерел доказів, не конкретизовано правопорушення, яке ставиться йому у вину, а саме не зазначено, які із заборон, визначених п. 2.9 ПДР України, ним було порушено.
Зазначає, що судом не були враховані покази безпосередньо допитаних свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що візуально в нього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, вживання алкогольних напоїв він заперечував. Також свідки підтвердили його незгоду з результатами проведеного тестування та те, що він наполягав на проходженні огляду в медичному закладі. Суд не взяв до уваги таких показів свідків, лише з тих підстав, що вони спілкувались з його захисником. Разом з тим, положенням ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право в тому числі на опитування осіб за їх згодою. Сам по собі факт спілкування з захисником, не може автоматично дискредитувати його покази.
Наголошує також і на порушенні співробітником поліції процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, Інструкцією про порядок виявленні у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, з яких вбачається, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння спочатку повинен бути проведеним спеціальним технічним засобом на місці зупинки, а в разі відмови водія від такого проходження або незгоди з його результатами - водій направляється поліцейськими для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Звертає увагу на те, що він категорично не погодився з результатами проведеного йому огляду, що підтверджується власноручно написаними поясненнями в протоколі та поясненнями свідків, проте поліцейські на його вимогу провести огляд в медичному закладі повідомили, що їм цього достатньо.
Вказує на існування обґрунтованих сумнівів щодо достовірності результатів тестування, оскільки наданими працівниками прилад на алкоголь Alkotest 6810 довго не спрацьовував, десь на 8 чи 9 раз показав результат 0,63 проміле. Калібрування вказаного приладу проведено поза межами рекомендованого виробником строку.
З урахуванням вказаних обставин, а також оскільки запит запиту суду про надання відеозапису з камер поліцейських не був виконаний, від керування транспортним засобом його не відсторонено, а тому, на його переконання, в ході судового розгляду не було достовірно встановлено факт керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сенчі О.О., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити, заслухавши пояснення інспектора СРПП №3 Шосткинського ВП ОСОБА_6., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду при розгляді справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 суд першої інстанції вказаних вимог закону в повному обсязі не дотримався.
З оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та свій висновок обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення, зі змісту якого вбачається, що він 14.10.2019 об 17 год. 45 хв. по вул. Шевченка в с. Андріяшівка Роменського району Сумської області керував автомобілем «Volkswagen Transporter», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, згідно показань газоаналізатора «Alkotest 6810» тест №1090, проба позитивна 0,63%, від проходженні медичного огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху України.
Також, як на доказ вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя місцевого суду вказував на письмові покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та на результати проведеного тестування приладом «Драгер» на встановлення стану сп'яніння, згідно якого у ОСОБА_1 о 17 год. 51 хв. 14.10.2019 виявлено 0,63 проміле.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а саме керування транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 22.12.2010 року по справі №23-рп/2010 вказав на те, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріплених в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішення по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачено: презумпція невинуватості обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У рішенні від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позиція, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не була доведена поза розумним сумнівом.
Зокрема, згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Порядок і підстави проведення водієві огляду на стан алкогольного сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/7356 (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (далі по тексту - Порядок).
У відповідності до положень ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
ОСОБА_1 як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду постанови судді, вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав повністю та пояснив, що у зазначений в протоколі час він не перебував в стані алкогольного сп'яніння. З результатами проведеного співробітниками поліції огляду на стан алкогольного сп'яніння він не погодився, від проходження огляду в закладі охорони здоров'я він не відмовлявся, про що повідомляв і співробітників поліції.
З метою перевірки апеляційних доводів ОСОБА_1 апеляційним судом було досліджено наявні в матеріалах справи докази, надані свідками пояснення в суді першої інстанції та вислухано пояснення інспектора СРПП №3 Шосткинського ВП ОСОБА_6.
Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення, в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначив, що він не відмовляється від лікарні, спиртного не вживав.
Допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 пояснили, що вони були запрошені співробітниками поліції в якості свідків. В їх присутності ОСОБА_1 було проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», який продувався декілька разів, проте він не спрацьовував. З результатами проведеного тестування ОСОБА_1 не погодився та в лікарню їхати він не відмовлявся. Свідки зазначили, що вони підписали надані їм співробітниками поліції бланки письмових пояснень, які вони підписали не читаючи.
Також, свідок ОСОБА_4 в суді першої інстанції пояснив, що з ОСОБА_1 він раніше не знайомий та жодних відносин з ним він не підтримує, а в зазначений в протоколу день, ОСОБА_1 підібрав його на автомобільній дорозі та погодився підвезти. Свідок зазначив, що він був очевидцем зупинки водія ОСОБА_1 співробітниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Він бачив, як співробітники поліції запропонували водієві пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального засобу, на що той погодився, який продувався свідком разів п'ять чи сім, проте пристрій не спрацьовував. Водій ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду та говорив, що спритного він не вживав, пропонував поїхати в лікарню, на що співробітники поліції відповіли, їм цих результатів достатньо, нікуди їхати не потрібно.
Суддя суду першої інстанції критично віднісся до показів вказаних свідків з тих підстав, що вони спілкувались з адвокатом Сенчею О.О. перед судовим засіданням, проте такі висновки апеляційний суд вважає непереконливими.
Зокрема, встановлено, що свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 раніше не були знайомі з ОСОБА_1 та в жодних відносинах з ним не перебувають, наявності в даних свідків інтересу щодо результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення не було встановлено. Та обставина, що суддя бачила як свідки спілкувались із адвокатом перед початком судового засідання, на переконання апеляційного суду, не свідчить про неправдивість наданих ними в суді першої інстанції показів. Норми чинного законодавства не забороняють спілкування адвокатів із свідками, в тому числі і в приміщенні суду.
Крім того, судом апеляційної інстанції було допитано в якості свідка інспектора СРПП №3 Шосткинського ВП ОСОБА_6. , який пояснив, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, в усній формі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони. Надати матеріали відео реєстрації з нагрудної камери, на якій була зафіксована подія, яка відбувалась 14.10.2019 о 17 год. 45 хв. по вул. Шевченка в с. Андріяшівка Роменського району Сумської області не вдалося за можливе, оскільки вказані відеозаписи були знищені шляхом запису нових відеофайлів.
Покази інспектора ОСОБА_1 з приводу відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки вони спростовуються, як письмовими пояснення водія ОСОБА_1 , так і показами свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Отже, апеляційним судом на підставі безпосередньо досліджених в ході апеляційного перегляду доказів, було встановлено, що співробітники поліції порушили встановлений порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а саме не було доставлено ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я, в зв'язку з його незгодою з результатами проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, оскільки огляд водія на стан алкогольного сп'яніння водію ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому результати проведеного тестування газоаналізатором «Alkotest 6810» тест №1090, в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недійсними.
За таких обставин, за відсутності доказів, якими б підтверджувався той факт що ОСОБА_1 14.10.2019 о 17 год. 45 хв. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, що ставиться йому в провину, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність прийнятої суддею міськрайонного суду постанови щодо визнання останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим вказане судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.