Провадження № 1-кп/742/10/20
Єдиний унікальний № 742/4354/18
Іменем України
23 січня 2020 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки угоду про визнання винуватості в межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12018270210001737 від 20.10.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Прилуки, Чернігівської області, українця, громадянина України, одруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
20 жовтня 2019 року, близько 03 години, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи в громадському місці, а саме в приміщенні кафе «У Авдєя», яке знаходиться за адресою: м. Прилуки, провулок Пирятинський, 40А, будучи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з прямим умислом, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, нехтуючи загально прийнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві під час перебування в громадському місці, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження інших осіб з хуліганських мотивів, безпричинно вчинив сварку з ОСОБА_6 та висловлювався нецензурною лайкою в бік останнього, із застосуванням предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме револьвер під патрон «Флобера» калібру 4 мм, здійснив по майну в приміщенні кафе та в бік людей, що знаходились в приміщенні, декілька пострілів, внаслідок чого було пошкоджено майно даного закладу та створено реальну загрозу життю і здоров'ю громадян.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмету спеціально пристосованого для населення тілесних ушкоджень.
23 січня 2020 року між прокурором Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з умовами укладеної угоди, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо беззастережного визнання останнім винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки відповідно до ст.76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Відповідно до правил ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив її затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Як сам обвинувачений, так і його захисник, в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, надав згоду на застосування узгодженого виду покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, так як не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, є тяжким злочином.
Суд, на виконання вимог ст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом встановлено, що обвинувачений під час кримінального провадження зі скаргами на дії органів досудового розслідування не звертавсь.
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України, положенням ст.65 КК України в частині визначеної міри покарання та інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Зважаючи на те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 23 січня 2020 року між прокурором Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для її затвердження.
Процесуальні витрати, в частині витрат пов'язаних з проведенням експертизи по кримінальному провадженню, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ст.ст. 118, 124, 126 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 23 січня 2020 року між прокурором Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018270210001737 від 20.10.2018 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов"язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
На підставі ч. 5 ст.72 КК України зарахувати в строк призначеного покарання строк перебування ОСОБА_4 під вартою в Чернігівському слідчому ізоляторі з 20 жовтня 2018 року по 22 жовтня 2018 року з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення - за 1 день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати на користь держави в сумі 2860 грн. за проведення експертизи.
Речові докази по кримінальному провадженню після набрання вироком законної сили:
-СD-R диск з записом камер відеоспостереження кафе «У Авдєя», таблицю №1 з 10 слідами папілярних узорів та дактелокарти на ім.»я ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-Пляшку з під пива «Оболонь» та скляні уламки з під пива «Львівське 1715», поліетиленовий пакет чорного кольору, металеву кулю та банківську картку «Приватбанк», які зберігаються в камері зберігання речових доказів Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області - знищити;
-предмет зовні схожий на револьвер чорного кольору з надписом білого кольору «Flobert Made in Turkey» також над барабаном мається маркування НОМЕР_1 , а також під барабаном мається маркування НОМЕР_1 та маркування на стволі EKOL VIPER 4,5 з чотирма гільзами та п'ятьма набоями - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1