Справа №487/5890/19
Провадження №2/487/381/20
(ЗАОЧНЕ)
23.01.2020 Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання Рурич І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини,-
02.08.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 18.09.2015 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб про що Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 549. Подружні відносини фактично припиненні з 2017 року, з причин розбіжності у поглядах на сімейні відносини, примирення та збереження сім'ї неможливе. Крім того зазначила, що від шлюбу мають спільну дитину: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач коштів на утримання дитини не надає. Донька знаходиться на повному її утриманні. Посилаючись на викладене позивач просила суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати пред'явлення позову і до повноліття дитини.
Ухвалою суду від 25.09.2019 року провадження по справі було відкрито.
У судове засідання позивач не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань, відзиву на позов відвідповідача до суду не надходило. Суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 18.09.2015 року сторони зареєстрували шлюб про що Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 549.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину: доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 1ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з приписами ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.
Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Спільне життя у сторін не склалося по причині несумісності характерів, різних поглядів на сімейні цінності, що призвело до втрати почуттів кохання та взаємоповаги.
Сторони з 2017 року припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть.
Приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, суд вважає що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, в наслідок чого позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Крім того, судом встановлено, що дитина - донька ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю, та знаходиться на повному її утриманні.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 1ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У відповідності зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Зважаючи на батьківський обов'язок відповідача по утриманню дитини, та його потребу в отримані матеріальної допомоги, а також обставини справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Крім того відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язанузі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи розмір виконаних адвокатом робіт по наданню позивачу правничої допомоги, складність справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторони, суд вважає, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн.
Керуючись ст.ст. 76, 89, 263-265 ЦПК України , суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , 18.09.2015 року у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції , актовий запис № 549 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Миколаєва, останне відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м.Миколаєва, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІНН НОМЕР_2 ) аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позовної заяви до суду 02.08.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 768,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах сплати платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягомтридцятиднів з дня йогопроголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.В.Щербина