Справа №487/5878/19
Провадження №2/487/380/20
(ЗАОЧНЕ)
21.01.2020 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді - Щербини С.В., за участю секретаря судового засідання - Рурич І.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у праві спільної сумісної власності,-
02.08.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення часток у праві спільної сумісної власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Миколаївською міської службою приватизації державного житлового фонду 24.02.1999 року за НОМЕР_1, їй ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_4 . Тобто частка квартири кожного із співвласників не визначена. В даний час, між нею (позивачем) та співвласником квартири ОСОБА_2 виник спір з приводу поділу квартири, останній не визнає її право на ј частку спірної квартири, а тому вона змушена звернутися до суду за захистом свого права на житло. Просить визначити частки співвласників у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_4 у розмірі ј частки за кожним співвласником.
Ухвалою суду від 08.08.2019 року у справі відкрите провадження, розгляд справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач не з'явилась. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, надала згоду на ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, поважних причин неявки суду не повідомили. Заяв, клопотань, відзиву на позов від відповідачів до суду не надходило. Суд вважає можливим постановити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 виданого 04.02.1999 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_4 . .
Згідно із частиною 1 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним( частина 4 статті 41 Конституції України).
Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє,користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном « визначення часток » законодавець розуміє визначення ( встановлення ) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
У частинах 1, 2ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до положень ч. 1 ст.368 і ч. 2 ст.372 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у правівласності є спільною сумісною власністю. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
Частинами 1, 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ч. 1ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки позивача між останньою і відповідачами припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.
Як вбачається з практики ВССУ (а саме ухвали ВССУ від 12.12.2012 року № 6-44981ск12) ідеальна частка - це частка у праві на річ.
Оскільки згідно із свідоцтвом про право власності на житло частки кожного із співвласників є рівними, кожен учасник спільної сумісної власності має право вимагати виділення ідеальних часток. У цьому випадку це по 1/4 частині квартири, оскільки учасників спільної сумісної власності чотири.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, квартира АДРЕСА_4 належить на праві спільної сумісної власності позивачу та відповідачам, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, а тому суд вважає за можливе визначити частку у праві спільної сумісної власності на квартиру за кожним з співвласників у розмірі - 1/4.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.355,356,357,368,369,370,372 ЦК України, ст. ст.10,12,81,141,263,264,265,268, 274 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с.Долинне Бахчисарайського району Кримської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) про визначення часток у праві спільної сумісної власності - задовольнити.
Визначити за ОСОБА_1 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартириАДРЕСА_4 . .
Визначити за ОСОБА_2 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартириАДРЕСА_4 .
Визначити за ОСОБА_3 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартири АДРЕСА_4 .
Визначити за ОСОБА_4 частку у спільній сумісній власності в розмірі 1/4 частини квартириАДРЕСА_4Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протяг ом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя С.В.Щербина