Справа № 487/4173/19
Провадження № 2/487/260/20
(ЗАОЧНЕ)
17.01.2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суду міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Бобрової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Мазницької Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу №487/4173/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
31.05.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гречана Є.Й. звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 17 жовтня 2018 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований у реєстрі за №9525, яким стягнено заборгованість за кредитом в сумі 21484, 71 грн.; скасувати виконавчий напис від 17 жовтня 2018 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований у реєстрі за №9525, яким стягнено заборгованість за кредитом в сумі 21484, 71 грн.; стягнути з ПАТ «ПУМБ» на користь позивача витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000,00 гривень. Свої вимоги мотивувала тим, що 17.10.2018 року приватним нотаріусом Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис щодо стягнення з ОСОБА_1 кредитного боргу в розмірі 21484,71 грн. за кредитним договором №GP - 6665304 від 11.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» на користь відповідача, суми плати за вчинення виконавчого напису 430,00 гривень, який позивач вважає таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з численними порушеннями нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, а також з підстав неправомірності вимог стягувача.
Ухвалою суду від 03.07.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
03.07.2019 року ухвалою суду задоволено заяву позивача та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 17.10.2018 року та зареєстрованого в реєстрі за №9525.
Ухвалою суду від 04.12.2019 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.
До судового засідання позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив не надав.
Третя особа до судового засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій просила прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Судом було ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, прийшов до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 11.08.2014 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» було укладено кредитний договір №GP-6665304 (кредит на загальні цілі) у розмірі 21248,21 грн. із встановленим строком кредиту 48 місяців.
04.09.2018 року ПАТ «ПУМБ» було направлено ОСОБА_1 письмову вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором №GP-6665304 та погашення заборгованості у розмірі 21054,71 грн..
17 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, яким стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором №GP-6665304 від 11.08.2014 року за період з 11.10.2017 року по 11.10.2018 року у розмірі 21054,71 грн., що складається із: 12449,39 грн. - заборгованість за сумою кредиту; 7300,36 грн. - заборгованість за комісією; 1304,96 грн. - заборгованість за процентами та 430,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису.
Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 (далі - Порядок) передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п.1.1. Глави 16 Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Пунктом 1.2. Глави 16 Порядку передбачений перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3.1. Глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п.3.2 Глави 16 Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172 (далі - Перелік).
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Статтею 89 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Згідно до п. 2 Переліку для одержання виконавчого напису надаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п.5.5 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», що затверджене Постановою НБУ №254 від 18.06.2003 р. форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Аналіз положень вищеназваних нормативних актів свідчить про те, що підставою для вчинення виконавчого напису за кредитним договором є надання нотаріусу документів, які не тільки передбачені Переліком за назвою, але й містять відомості, які є необхідними умовам вчинення виконавчого напису за статтею 88 Закону та пунктом 3.1 глави 16 розділ 2 Порядку.
Інакше нотаріус має право витребувати у стягувача інші документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису ( пункт 2.2 глави 16 розділ 2 Порядку).
Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису (постанова Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі №6-887/цс17).
Як вбачається із копій документів, на підставі яких було вчинено нотаріусом Хара Н. С. виконавчий напис від 17.10.2018 року, ПАТ «ПУМБ» було надано нотаріусу документ із назвою «Виписка з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості за Кредитним договором №GP-6665304», який не відповідає вимогам, встановленим «Положенням про організацію операційної діяльності в банках України», що затверджене Постановою НБУ №254 від 18.06.2003 р., а тому не може вважатися обов'язковим документом - випискою з розрахунку боржника, на підставі якого нотаріусом вчиняється виконавчий напис про стягнення заборгованості в безспірному порядку.
Що стосується вимог позивача про скасування виконавчого напису нотаріуса, суд приходить до переконання про відмову у їх задоволенні, оскільки такий спосіб захисту прав споживача банківських послуг чинним законодавство не передбачений. Крім того, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, фактично скасовує його чинність з моменту вчинення, а відтак потреба повторно констатувати його нечинність відсутня.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги у розмірі 3000,00 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Положеннями ч.2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (остаточне рішення 02 червня 2014 року) зазначено, що згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (пункт 268).
Надання правничої допомоги позивачу підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги від 14.03.2019 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Гречаною Є.Й., актом виконаних робіт від 14.05.2019 року, квитанцією до прибуткового касового ордера №16/19 від 14.05.2019 року.
Таким чином, суд приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача.
Отже, на підставі зазначеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, а також те, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу який би спростував викладене вище, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення боргу у безспірному порядку, а пред'явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Окрім того, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн..
Керуючись ст.ст.12,13,89,258,263-265,280-282,289,354 ЦПК України,суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 17.10.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. та зареєстрований в реєстрі за №9525, про стягнення в безспірному порядку заборгованості за кредитним договором №GP-6665304 від 11.08.2014 року таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 3000 гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 гривень.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви на його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наиаля Станіславівна, м. Київ, вул. Тарасівська, буд.18, офіс 12.
Повне судове рішення складено 27.01.2020 року.
Суддя І.В. Боброва