Справа № 473/4925/19
"24" січня 2020 р.Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В, при секретарі судового засідання Багрін І.А.,
за участю: представника позивача адвоката Гайдаржий А.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Літвінова С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про перевід прав та обов'язків покупця за договором міни земельних ділянок, визнання права власності та припинення права власності на земельні ділянки,
у листопаді 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, поданим в його інтересах адвокатом Гайдаржий А.В., до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про перевід прав та обов'язків покупця за договором міни земельних ділянок, визнання права власності та припинення права власності на земельні ділянки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03.10.2017 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір оренди належних останній земельних ділянок площею 1,84 га (кадастровий номер 4822081500:15:000:0178), 4,6614 га (кадастровий номер 4822081500:05:000:0127) строком на 10 років.
Водночас позивачу стало відомо про те, що 29.11.2018 року між відповідачами був укладений договір міни земельних ділянок сільськогосподарського призначення. За умовами даного договору відповідач ОСОБА_1 передала у власність відповідачу ОСОБА_3 земельні ділянки площею 1,84 га (кадастровий номер 4822081500:15:000:0178) та 4,6614 га (кадастровий номер 4822081500:05:000:0127) в обмін на земельну ділянку площею 0,01 га (кадастровий номер 4822081500:13:000:0070), яку останній передав у власність ОСОБА_1 з доплатою у розмірі 114 261 грн. 00 коп.
Посилаючись на те, що позивач має переважне перед іншими право на придбання орендованої земельної ділянки в разі її продажу орендодавцем, ОСОБА_2 в силу положень ст.ст. 716, 362 ЦК України, просив перевести на нього права та обов'язки покупця земельних ділянок площею 1,84 га (кадастровий номер 4822081500:15:000:0178) та 4,6614 га (кадастровий номер 4822081500:05:000:0127), визнати за ним право власності на обумовлені земельні ділянки, припинивши, відповідно, право власності ОСОБА_3 на них з присудженням останньому коштів у розмірі 114 615 грн. 00 коп.
Ухвалою суду від 03.12.2019 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.12.2019 року в судовому засіданні було задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Вуїва О.В.
Ухвалою суду від 12.12.2019 року справа прийнята до провадження судді Лузан Л.В.
Ухвалою суду від 24.01.20120 року прийнято письмову заяву позивача ОСОБА_2 , подану в його інтересах адвокатом Гайдаржий А.В., про зміну предмета позову до розгляду (щодо визнання за відповідачем ОСОБА_3 право власності на належну позивачу земельну ділянку площею 0,01 га з метою забезпечення рівноцінності прав сторін при вирішенні питання щодо переведення прав та обов'язків за договором міни).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 заявив клопотання про витребування від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Франкевич І.М. належним чином засвідченої копії довіреності, відповідно до якої ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_4 на представництво її інтересів при посвідчення договору міни земельних ділянок.
Представник позивача в судовому засіданні вирішення зазначеного питання залишив на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Вуїв О.В. в судове засідання не з'явилася, проте подала на адресу суду, в якій заперечувала проти задоволення вказаного клопотання з огляду на те, що вказаний доказ не містить інформації, що входить до предмета доказування, а також недоведеність отримання вказаного доказу самостійно відповідачем.
Заслухавши думку представників сторін, суд прийшов до наступного.
Так, відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Зміст обумовлених норм визначає предмет доказування, тобто коло обставин, які належить установити по конкретній справі і які необхідні для правильного вирішення справи по суті, тобто ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
При визначенні предмета доказування, суд керується, зокрема, підставами позову. При цьому, обставини, які не мають значення для вирішення справи по суті, не підлягають доказуванню сторонами та встановленню судом. З'ясування таких обставин приводить до порушення принципів процесуальної економії та невиправданого затягування розгляду справи.
За такого, враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає, оскільки доказ, який він просить витребувати, не містить інформації, що входить до кола обставин, які необхідно встановити для ухвалення рішення в межах заявлених позовних вимог. Водночас збирання доказів в рамках однією справи з метою рішення питання щодо подальшого звернення з відповідними позовами до суду, є неприпустимим.
Керуючись ст. ст. 12,81, 260, 261 ЦПК України, суд
у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Лузан