Справа № 474/31/20
Провадження № 2/474/182/20
про залишення позовної заяви без руху
27.01.20 року смт. Врадіївка
Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г. під час вирішення питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Приватного підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Каро” до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
23.01.2020р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Каро” до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якій позивач просить:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області обтяжень, індексний номер: 38096214 від 13.11.2017 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822380800:03:000:0446;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області обтяжень, індексний номер: 38098726 від 13.11.2017 року, а саме права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4822380800:03:000:0417.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Частиною 1, п.п. 4 та 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з позовної заяви позов подано до трьох відповідачів, а саме: Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Однак, в порушення приписів п.п. 4 та 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить змісту позовних вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як і жодного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до вказаних відповідачів та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102 грн. 00 коп.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При чому, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір”, у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В свою чергу, ст. 5 Закону України “Про судовий збір” визначено категорії осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, а ст. 8 вказаного Закону та ст. 136 ЦПК України визначено підстави та порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
У прохальній частині позовної заяви ставляться дві вимоги немайнового характеру щодо скасування двох рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, при чому судовий збір сплачено в розмірі 2 102 грн. 00 коп. як за одну вимогу немайнового характеру, що підтверджується платіжним дорученням № 46 від 17.01.2020р., долученим до матеріалів позовної заяви, та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Таким чином позивачем, в порушення приписів ст.ст. 175 та 177 ЦПК України, не зазначено підстави звільнення від сплати судового збору, не подано клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених Закону України “Про судовий збір”.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Позовну заяву підписано адвокатом Сотською С.О., на підтвердження повноважень якої до позовної заяви долучено ордер серії ВЕ № 1007430 від 15.01.2020р.
Відповідно ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 64 ЦПК України визначено, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно ч.ч. 1 та 2 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частинами 3 та 4 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12.04.2019р. затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яке встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань / адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Відповідно п.п. 11 та 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Ордер повинен містити наступні реквізити: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро / адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі “Адвокат”); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі “Адвокат”); підпис керівника адвокатського бюро / адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро / адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро / адвокатським об'єднанням; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Слід також зазначити, що повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Аналогічний висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 18.10.2018р. у справі № 811/1507/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви остання підписана від імені позивача адвокатом Сотською С.О., яка на підтвердження своїх повноважень додала до позовної заяви ордер серії ВЕ № 1007430 від 15.01.2020р., однак матеріали позовної заяви не містять договору про надання правової допомоги, в якому визначено її повноваження на підписання позовної заяви.
При цьому доданий до позовної заяви ордер серії ВЕ № 1007430 від 15.01.2020р. не є належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Сотської ОСОБА_3 О., оскільки не заповнений відповідно до приписів Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги. Так, в ордері не зазначено ким видане посвідчення адвоката та з ордеру не зрозуміло у якому суді надається правова допомога, оскільки в системі судів загальної юрисдикції України відсутній суд з найменуванням вказаним в ордері.
В даному випадку доданий до позовної заяви ордер не є належним доказом на підтвердження обсягу повноважень адвоката Сотської О.С., зокрема, щодо підписання позовної заяви від імені позивача.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, є законні підстави для залишення вказаної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись 175, 177, 185, 259, 260 ЦПК України, -
ухвалив:
Позовну заяву Приватного підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Каро” до Врадіївської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху та надати позивачу для усунення недоліків строк 3 (три) дні, який рахується з моменту отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу виконати вимоги ухвали суду щодо: зазначення змісту позовних вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до вказаних відповідачів та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення підстав звільнення від сплати судового збору, подання клопотання, заяви про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору чи доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених Законом України “Про судовий збір”; надання документів на підтвердження повноважень адвоката Сотської С.О. зокрема, щодо підписання позовної заяви від імені позивача.
У випадку не виконання вимог ухвали у зазначений суддею строк, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу - Приватному підприємству “Виробничо-комерційне підприємство “Каро”(вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Миколаївська обл., 56301).
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ф.Г. Сокол