Cправа № 127/1514/20
Провадження № 1-кс/127/772/20
Іменем України
22 січня 2020 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
підозрюваного: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП України у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше не судимого, який підозрюється в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, -
Слідчий СВ Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП України у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 , 22.01.2020 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020020020000136 від 21.01.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на задоволення своїх статевих потреб, достовірно знаючи, що його падчерка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою, 20.01.2020, біля 17:00 год., знаходячись у квартирі, по місцю свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив вступити з нею у статеві зносини природнім способом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні кухні, з метою задоволення статевої пристрасті, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої, тобто відсутність у потерпілої можливості чинити опір через свій малолітній вік, зняв із неї одяг, змастив її статеві органи олією, положив на стіл та прижимаючи своєю вагою тіла тіло потерпілої, таким чином долаючи її опір, вступив із малолітньою ОСОБА_7 у статеві зносини природнім способом.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_4 , завів малолітню ОСОБА_7 до приміщення спальної кімнати, де знову положив її на стіл та прижимаючи своєю вагою тіла тіло потерпілої, таким чином долаючи її опір, продовжив вступати із малолітньої ОСОБА_7 у статеві зносини.
Відповідно до виписки Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні № 809 від 21.01.2020 у ОСОБА_7 встановлено травматичне пошкодження вагіни, розрив гімена на «5» та «8» годин умовно годинникового циферблату.
При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, 21 січня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниці, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого - повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України - вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій (зґвалтування), вчинені щодо особи, з якою він перебуває у сімейних або близьких відносинах та яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.
На думку слідчого, вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:
-Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 ;
-Протоколом огляду місця події приміщення квартири АДРЕСА_3 ;
-Протоколом затримання ОСОБА_4 у порядку ст. 208 КК України;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-Протоколом огляду місця події приміщення палати №13 хірургічного відділення №2 Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні від 21.01.2020;
-Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ;
-Протоколом відібрання зразків для проведення експертизи;
-Довідкою із Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні №809 від 21.01.2020;
-Іншими матеріалами кримінального провадження.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.
Встановлені досудовим розслідуванням обставини вказують на наявність таких передбачених ст. 177 КПК України ризиків:
1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) - ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання, яка йому загрожує може переховуватись як під час досудового розслідування так і під час розгляду справи у суді;
2)знищити чи сховати речові докази (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України) - ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_7 приховував сліди злочину, а саме виправ дитячу білизну та простирадла. Крім того йому може буди відоме місцезнаходження інших речових доказів по кримінальному провадженні та перебуваючи на волі він може прийти міри щодо їх знищення;
3)незаконно впливати на малолітнього потерпілого та свідків у даному кримінальному провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) - ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчиняти тиск на малолітню потерпілу з метою зміни її показів під час досудового слідства, оскільки він із потерпілою проживає за одною адресою, пов'язаний спільним побутом та із її матір'ю у нього є двоє спільних дітей. Крім того ОСОБА_4 також відомі свідки у даному кримінальному провадженні та їх місце проживання, тому перебуваючи на волі він може здійснювати на них тиск з метою зміни їхніх показів;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Запобігти переліченим ризикам шляхом застосування будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, ніж взяття під варту, не представляється можливим.
Вказані вище ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному конкретному випадку є недоцільними і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним ризикам.
Крім того, так як ОСОБА_4 вчинив злочин із застосуванням насильства відносно малолітньої, в разі постановлення ухвали про застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід не визначати йому розмір застави, слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала повністю та просила обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження № 12020020020000136, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Лівобережного ВП Вінницького ВП ГУНП України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020020020000136 від 21.01.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на задоволення своїх статевих потреб, достовірно знаючи, що його падчерка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою, 20.01.2020, біля 17:00 год., знаходячись у квартирі, по місцю свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , вирішив вступити з нею у статеві зносини природнім способом.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у приміщенні кухні, з метою задоволення статевої пристрасті, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої, тобто відсутність у потерпілої можливості чинити опір через свій малолітній вік, зняв із неї одяг, змастив її статеві органи олією, положив на стіл та прижимаючи своєю вагою тіла тіло потерпілої, таким чином долаючи її опір, вступив із малолітньою ОСОБА_7 у статеві зносини природнім способом.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, ОСОБА_4 , завів малолітню ОСОБА_7 до приміщення спальної кімнати, де знову положив її на стіл та прижимаючи своєю вагою тіла тіло потерпілої, таким чином долаючи її опір, продовжив вступати із малолітньої ОСОБА_7 у статеві зносини.
Відповідно до виписки Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні № 809 від 21.01.2020 у ОСОБА_7 встановлено травматичне пошкодження вагіни, розрив гімена на «5» та «8» годин умовно годинникового циферблату.
21 січня 2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Проаналізувавши зміст клопотання про обрання запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020020020000136 від 21.01.2020, протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.01.2020 року, протоколу огляду місця події від 20.01.2020, протоколу допиту підозрюваного від 20.01.2020, оголошеної підозри, протоколів допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 від 21.01.2020, протоколу отримання зразків для експертизи від 21.01.2020 року, постановою про відібрання зразків для експериментального дослідження від 21.01.2020 року, пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України обґрунтована.
У відповідності з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином України, раніше не судимий, одружений.
На даний час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років.
Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити чи сховати речові докази, незаконно впливати на малолітнього потерпілого та свідків у даному кримінальному провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Суд також враховує вік та стан здоров'я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Таким чином, при вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту його затримання, тобто до 23:30 год. 19 березня 2020 року.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених названим Кодексом.
В той же час, частиною четвертою статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Таким чином, оскільки наслідком вчиненого злочину є застосування насильства до малолітньої особи, а також те, що існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя вважає не доцільним визначати підозрюваному розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до 23:30 год. 19 березня 2020 року.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 19 березня 2020 року.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя