Справа № 127/29849/19
Провадження № 2/127/4272/19
23 січня 2020 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря Власюк І.А.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Федорченко Анастасія Володимирівна про звільнення від сплати заборгованості по аліментам,-
У листопаді 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа державний виконавець Замостянського відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій обл. Федорченко А.В. та просив: звільнити його від сплати заборгованості по аліментах за період з січня 2009 року по 04.10.2016 року, присуджених рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці у справі № 2-43108; визначити, що заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з жовтня 2016 року по липень 2019 року (включно) складає 44735,75 грн. Позовні вимоги мотивував тим, що відносно нього відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів. Посилаючись на те, що при здійсненні розрахунку заборгованості державний виконавець не взяв до уваги реальний дохід боржника та не пред'явлення без поважних причин виконавчого листа до виконання ОСОБА_2 , на користь якої присуджено аліменти просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 19.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
02.12.2019 року ОСОБА_2 подала до суду відзив відповідно до якого просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що про існування рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 08.12.2008 року про стягнення аліментів на утримання дитини та обов'язок його виконання позивачу було відомо. При цьому чинним законодавством передбачено стягнення аліментів за десять років, що перебували його пред'явленню до виконання. Звертаючись з позовною вимогою про звільнення від сплати заборгованості за аліментами на підставі ч. 3 ст. 197 СК України є неправомірним, оскільки вказана норма втратила чинність.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилався на ст. 5 ЦК України - дію закону в часі та вважав, що до даних правовідносин має бути застосована норма відображена в ч. 3 ст. 197 Сімейного кодексу України, яка втратила чинність 02.06.2016 року та передбачала право суду на звільнення особи від сплати заборгованості по аліментах, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок не пред'явленням стягувачем виконавчого листа без поважної причини. Крім того позивач надав довідки про розмір заробітку в ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Комфорт-Трейд» тому розмір заборгованості повинен бути визначений з урахуванням його фактичного заробітку. Додатково зазначив, що ОСОБА_3 оскаржував дії державного виконавця щодо визначення заборгованості проте йому пояснили, що даний спір має бути розглянутий в позовному провадженні.
Відповідач заперечувала проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві. Додатково вказала, що позивач залишив її з трьох місячною дитиною і з того часу не надавав коштів на утримання не тільки її в період непрацездатності, а й дитини. Спочатку вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною, в подальшому також була зайнята вихованням та утриманням сина і не могла відволікатися. На разі син вже достатньо самостійний і вона віднайшла час для звернення до виконавчої служби. Позивач вчиняв дії щодо її залякування, тиснув на неї.
Оцінивши докази, суд критично відноситься до довідок про доходи ОСОБА_3 виданих ПП ОСОБА_5 та ТОВ «Комфорт-Трейд» (на 12-13 а.с.). Суд вважає, що вказані довідки не свідчать про розмір отриманого ОСОБА_3 доходу, оскільки не відображають фактичного працевлаштування позивача.
Судом встановлено, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 08.12.2008 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше встановленого законодавством мінімуму, до досягнення дитиною повноліття починаючи з 11.11.2008 року (на 39 а.с.).
На підставі даного рішення 14.05.2019 року Замостянський районним судом м. Вінниця видано виконавчий лист.
03.07.2019 року постановою державного виконавця Замостянського відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 14.05.2019 року про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше встановленого законодавством мінімуму, до досягнення дитиною повноліття починаючи з 11.11.2008 року (на 3 а.с.).
Відповідно до розрахунку заборгованості за аліментами, складеного державним виконавцем Замостянського відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області станом на 03.07.2019 року заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів за період з січня 2009 року по липень 2019 року складає 124957,92 грн. Зазначений розрахунок є чинним (на 6-7 а.с.).
Згідно до ч. 2 ст. 197 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
В супереч вимог ст. 81 ЦПК України позивач та його представник не надали доказів тяжкої хвороби чи інших обставин, що мають істотне значення.
Посилання представника позивача на ч. 3 ст. 194 СК України, що діяла до 02.06.2016 року, яка скасовувала цивільну відповідальність позивача і відповідно до вимог ст. 5 ЦК України може бути застосована суд, не приймає.
Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України, - батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно ст. 1 Протоколу 1 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Отже, право дитини на утримання не може бути обмежено в тому числі з підстав, зазначених представником позивача і не повинно залежати від дій батьків. Захист прав дитини повно відображено в Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».
Так, стаття 194 СК України передбачає, що аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року).
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 08.12.2008 року з позивача визначено стягували аліменти з 11.11.2008 року. ОСОБА_3 був обізнаний зі змістом рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини та знав про свій обов'язок з їх сплати, однак доказів на підтвердження добровільної їх сплати не надав.
Позивач зобов'язаний сплачувати аліменти та як один з батьків несе обов'язок надавати дитині допомогу (аліменти) не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК України.
Враховуючи вищевказане та той факт, що жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що мають істотне значення для звільнення платника аліментів від заборгованості, позивач не надав, суд вважає, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
В супереч вимог ст. 81 ЦПК України позивач та його представник не надали доказів про працевлаштування і доходи позивача в період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року; не довели, що позивач був працевлаштований і доходи, отримані в ФОП ОСОБА_5 і ТОВ «Комфорт - Трейд» були його єдиними доходами в зазначений період. Тому в задоволенні вимог позивача про визначення розміру заборгованості за період з жовтня 2016 року по липень 2019 року належить відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Федорченко Анастасія Володимирівна про звільнення від сплати заборгованості по аліментам - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.01.2020 року.
Позивач ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа державний виконавець Замостянського відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Федорченко Анастасія Володимирівна, адреса: АДРЕСА_3.
Суддя: