Справа № 138/3004/19
Провадження №:3/138/15/20
23 січня 2020 року м.Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області складі:
головуючого судді Ясінського Ю.А.,
за участю секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А.,Стафійчук Н.А.,
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Пинзара І.В.
розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, працюючого майстром в Могилів-Подільському підрозділі АТ «Вінницягаз», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , номер тел. НОМЕР_2 , за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП
22.11.2019 о 20 год. 38 хв. в с.Пилипи Могилів-Подільського району Вінницької області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mercedes Vito» д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння (результат 0,49%0) і на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно надану за допомогою жезла, не зупинився, після чого був затриманий шляхом переслідування патрульним автомобілем. Огляд на факт вживання алкогольних напоїв проводився у Могилів-Подільській ОЛІЛ.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, в силу ст.63 Конституції України відмовився давати пояснення. Захисник останнього наполягав на закритті провадження у справі, з огляду на порушення порядку проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зокрема, захисник вважає, що акт огляду, складений ще й поліцейським вказує на подвійний огляд ОСОБА_1 , а свідки, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення є зацікавле-ними особами, оскільки як медики проводили огляд останнього, більше того лікар не проходила відповідні тематичні курси і ОСОБА_1 двічі продував одну і ту ж трубку алкотестера, а його особа встановлювалась зі слів.
Суд, заслухавши сторону захисту, пояснення свідків та дослідивши матеріали дійшов висновку, що ОСОБА_1 все ж необхідно визнати винуватим за ст.122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він порушив вимоги п.2.4 та 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння та ст.122-2 КУпАП: невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що працює медичною сестрою в КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» та не пам'ятає деталей огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння 22.11.2019 в лікарні, де в той день чергувала. Однак, зазначила, що не була присутня при зупиненні на місці події автомобіля та будь-якому іншому огляді даної особи працівниками поліції, крім огляду лікарем, а лише підписала протокол про адміністративне правопорушення, засвідчивши факт продування ОСОБА_1 «Драгера» в ОЛІЛ з позитивним результатом, та підписала акт огляду на стан сп'яніння з використанням технічних засобів на прохання поліцейських.
Лікар ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що працює в КНП «Могилів-Подільська ОЛІЛ» та проводила огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» за направленням поліцейського. На місці події (зупинки авто) вона не була. Порушник в лікарні запевняв, що не керував транспортним засобом та погодився продути алкотестер, хоч і зміг це зробити з другої спроби. Результат на табло тестера був позитивний. Після проведення огляду вона склала акт огляду та медичний висновок на стан сп'яніння відносно ОСОБА_1 з результам «алкогольне сп'яніння», після чого розписалася в акті, складеному поліцейським та в протоколі про адміні-стративне правопорушення, засвідчивши виключно огляд даної особи в лікарні і її стан сп'яніння. Проби крові та сечі не відбиралися. Курсів тематичного удосконалення за відповідною програмою щодо огляду та виявлення стану сп'яніння вона не проходила.
Таким чином, вказані особи, записані в протоколі про адміністративне правопорушення в якості свідків не були свідками обставин, що мали місце під час зупинення водія ОСОБА_1 , які зафіксовані на відеофайлах, наданих поліцейським, де чітко видно як водій ОСОБА_1 не зупинившись на вимогу поліцейських продовжує рух та зупиняється лише на значній відстані і швидко виходить з авто через водійські дверцята, намагаючись уникнути відповідальності та ввести правоохоронців в оману, а під час огляду в лікарні категорично заперечує очевидне та письмово зазначає по це в протоколі про адміністративне правопорушення. Дані свідки лише засвідчили факт і результат медичного огляду водія, який і без цього доводиться відеозаписом та оформленими документами.
Акт огляду, складений працівником поліції суд не бере до уваги, оскільки він є зайвим і не повинен був складатись згідно вимог законодавства при огляді водія лікарем, яка сама склала відповідний акт, копію якого витребувано з ОЛІЛ на вимогу захисту.
Заперечення лікарем ОСОБА_4 проходження курсів тематичного удосконалення за відповідною програмою щодо огляду та виявлення стану сп'яніння, на погляд суду, не дає об'єктивних підстав для визнання документів про огляд ОСОБА_1 неналежними доказами, оскільки на відео чітко зафіксовано, як останній продуває через стерильну (одразу розпаковану) трубочку наданий лікарем алкотестер, що з другої спроби (через недостатню інтенсивність видиху) видає позитивний результат, рівень якого в 2,5 рази перевищує допустиму норму. Більше того, на відео ОСОБА_1 погоджується з результатом огляду, однак вказує, що не був водієм автомобіля і не розуміє причин зупинення, а лікар ще й після тестування продовжує його огляд для отримання даних, що вносяться до акту огляду (зовнішній вигляд, артеріальний тиск тощо).
Щодо встановлення працівниками поліції та медиками особи правопорушника з його слів, суд не вбачає в цьому підстав для закриття провадження, оскільки анкетні дані їм повідомляв сам ОСОБА_1 і вони об'єктивно підтвердились в судовому засіданні.
Вина ОСОБА_1 у вказаних правопорушеннях доведена в сукупності, крім пояснень медичних працівників, матеріалами справи, зокрема протоколами про адміністративні правопо-рушення від 22.11.2019 серії ДПР18 №203581 та №203582, в яких хоч і зазначено про відмову адмінправопорушника від підписів, однак містяться його письмові пояснення, в яких він заперечує факт керування авто та не погоджується з законністю зупинення авто; довідкою із системи «АРМОР» про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності; довідкою інформаційного порталу Національної поліції України АІС «АРМОР» та підсистеми «НАІС» про те, що посвідчення водія у правопорушника ОСОБА_1 вилучено; направленням водія ОСОБА_1 на огляд до Могилів-Подільської ОЛІЛ на стан сп'яніння 22.11.2019 з позитивним результатом; висновком Могилів-Подільської ОЛІЛ огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 від 22.11.2019 з позитивним результатом; копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських перепаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відносно ОСОБА_1 №126 від 22.11.2019 з результатом «алкогольне сп'яніння», підписаного лікарем ОСОБА_4 та диском з проаналізованими вище відеофайлами з нагрудної камери поліцейського.
При розгляді справи суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Посилання ж захисника на незначні формальні порушення вимог документів щодо порядку проведення та оформлення огляду на стан алкогольного сп'яніння, жодним чином не спростовують того, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння та не зупинився на законну вимогу поліцейського. На переконаність суду в винуватості ОСОБА_1 та неспроможності його захисної позиції впливає і те, що захисна позиція останнього є непослідовною: під час фіксації правопорушень 22.11.2019 він заперечував лише законність зупинення авто і факт керування авто саме ним та погоджуючись з результатом тестування на алкоголь, а в судовому засіданні захист акцентував увагу на формальних недоліках огляду і спочатку клопотав про допит свідка, який ніби то керував авто, явку якого зобов'язався забезпечити самостійно, мотивуючи це тим, що останній був за кермом авто, однак в подальшому відмовився від його виклику, що, на думку суду, викликано дослідженням відеофайлу з місця зупинення авто, де саме ОСОБА_1 зафіксований як водій.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги безальтернативність санкції ч.1 ст.130 КУпАП суд, керуючись ст.27, 30, ч.2 ст.36, 40-1, ст.122-2, 130 ч.1, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю.А.Ясінський