Справа № 132/3220/19
Провадження № 2/132/61/20
Іменем України
23.01.2020 Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Павленко І.В.
за участю секретаря Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягуваних аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру стягуваних аліментів.
Позов мотивований тим, що згідно рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 27.12.2017 року (справа №126/2548/17) з нього стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, судовим наказом Калинівського районного суду Вінницької області від 05.06.2019 року (справа 132/2044/19) з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви, тобто з 05 червня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Призначену суму аліментів за вищезазначеними рішеннями суду не має можливості сплачувати, оскільки розмір аліментів в сукупності перевищує 50 відсотків його доходів, що ставить його у скрутне матеріальне становище. За вказаних підстав позивач звернувся в суд з даним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Витрати по сплаті судового збору просить залишити за ним.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, хоча про час та день розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, за рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 27.12.2017 року (справа №126/2548/17) з позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, судовим наказом Калинівського районного суду Вінницької області від 05.06.2019 року (справа 132/2044/19) з позивача стягнуто на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви, тобто з 05 червня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст.180 СК України обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Суд вважає доведеним той факт, що на даний час погіршився матеріальний стан позивача, і він не має можливості сплачувати аліменти на утримання старшого сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки та на утримання доньок ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу).
Відтак, суд вважає, що позов про зменшення розміру аліментів підлягає задоволенню.
За рішенням суду від 27.12.2017 р. аліменти призначені в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_1 на той час, коли на його утриманні був один син ОСОБА_4 , позивач погоджувався з таким розміром аліментів. Нині ж позивач несе обов'язок утримувати ще двох дітей.
Відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено судом за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п.17 цієї ж Постанови зміни законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.
В постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 р. в справі №6-143цс13 висловлено правову позицію : «З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»)».
Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення.
З аналізу цих правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів слід з'ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.
Особа, яка сплачує аліменти платник аліментів вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу(ч.2 ст. 182 СК України).
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що після ухвалення первісного рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідача ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 погіршився його матеріальний стан, а саме він має двох інших дітей на утримання яких сплачує аліменти.
Таким чином, суд вважає доведеною суттєву зміну матеріального стану платника аліментів (позивача) в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 27.12.2017 року, що відповідно до положень ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 СК України.
Позивач не наполягав на стягненні судових витрат з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 183, 192 СК України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України,
Зменшити розмір аліментів визначений рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 27.12.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Калинівського районного суду Вінницької області від 05.06.2019 року (справа 132/2044/19) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на утримання неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/3 частини до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 аліментів за рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 27.12.2017 року та судовим наказом Калинівського районного суду Вінницької області від 05.06.2019 року (справа 132/2044/19), відізвавши з Калинівського відділу ДВС ГТУЮ в Вінницькій області виконавчий лист №126/2548/17 по виконавчому провадженню №55497784 та судовий наказ Калинівського районного суду Вінницької області від 05.06.2019 року (справа 132/2044/19).
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.