Справа № 128/1628/19
23 січня 2020 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького районного суду Вінницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участю: прокурора - ОСОБА_5 , захисника- ОСОБА_6 ,
обвинуваченого- ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці Вінницької області клопотання прокурора про продовження обвинуваченому застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному 31.12.2018 в ЄРДР за №12018020100001178 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене ч.1 ст. 115 КК України, -
З 19.06.2019 в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться на розгляді дане кримінальне провадження.
В даному судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подав письмове клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки такий строк стікає 26.01.2020, та ті ризики які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали, а саме - ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину; він не має соціально стримуючих факторів, судовий розгляд провадження ще не закінчений , тому обвинувачений будучі на волі може переховуватися від суду.
Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши клопотання прокурора, міркування присутніх учасників судового процесу, колегія суддів, вважає клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Колегія суддів вважає, що наразі існує ризик, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: хоча обвинувачений ОСОБА_7 є раніше несудимою особою, має постійне місце проживання на території Вінницького району, але не має сім'ї, на час затримання офіційно не працював, тому не має соціально струмуючих факторів , також обвинувачується у вчинені особливо тяжкого умисного злочину - умисному протиправному заподіяння смерті іншій людині , на даний час судовий розгляд даного провадження не закінчений, не досліджені письмові докази, тому колегія суддів вважає, що існує ризики переховування ОСОБА_7 від суду.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, колегія суддів доходить висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов'язків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Тому колегія суддів, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 22.03.2020 року, включно.
Керуючись ст.331 КПК , Колегія суддів -
Клопотання прокурора ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Державній установі "Вінницька установа виконання покарань ( №1), на 60 днів, тобто по 22.03.2020 року включно.
Копію ухвали направити уповноваженій особі Державної установи "Вінницька установа виконання покарань ( №1), для виконання.
Оголосити перерву в судовому засіданні на 13.02.2020 о 16.00 годині, для підготовки учасниками провадження до судових дебатів.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо або через Вінницький районний суд Вінницької області протягом семи днів: обвинуваченим з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками - з дня проголошення ухвали.
Повна ухвала суду проголошена 27.01.2020 о 09.20 год.
Головуючий-суддя : /підпис/ ОСОБА_1
Судді: /підпис/ ОСОБА_2
/підпис/ ОСОБА_3
«Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду»
Станом на 27.01.2019 ухвала законної сили не набрала
Суддя:
Секретар: ОСОБА_8
27.01.2020