Справа № 278/2188/19
14 січня 2020 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Безпалько В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою (а.с. 125-130), в якій зазначили, що після смерті їхнього батька ОСОБА_4 звернулися до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на автомобіль "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , однак отримали відмову у зв'язку з відсутністю свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
У зв'язку з наведеним, позивачі просять:
визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частину автомобіля "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/3 частину автомобіля "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судове засідання з'явилися позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 , які підтримали позовну заяву.
Представник Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзив на позов не подавав; належним чином та своєчасно повідомлявся про час та місце розгляду справи (а.с. 78, 117, 139, 153).
Представник третьої особи подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачі є дочками ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7, 11-13).
Після смерті батька ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та як опікун малолітньої ОСОБА_2 , звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької С. Л. для отримання свідоцтва про право на спадщину на автомобіль "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , однак отримали відмову у зв'язку з відсутністю свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 18).
Згідно з довідкою Регіонального сервісного центру в Житомирській області № 31/6-М-42 від 04 листопада 2019 року відповідно до бази даних підсистем НАІС Єдиного державного реєстру МВС станом на 04 листопада 2019 року за ОСОБА_4 зареєстрований автомобіль Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, білого кольору, № кузова НОМЕР_2 (а.с. 81).
Як убачається зі спадкової справи № 179/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , і заявами про прийняття спадщини звернулися: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину. Інші особи, які б звернулися із заявами, відсутні (а.с. 235).
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ст. 1267 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців (ст. 1297 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці другому пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року № 7, судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З огляду на наведене, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги померлого ОСОБА_4 , якому належало право власності на спірний автомобіль, суд дійшов висновку про доведеність наявності права кожної з позивачів на 1/3 частину цього майна, у зв'язку з чим вважає за потрібне визнати за ними це право.
Однак, суд зазначає, що відповідачами у такій категорії справ територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування можуть бути лише при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_3 прийняв спадщину, саме він є належним відповідачем, у зв'язку з чим суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні позовних вимог до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивачів має бути стягнуто судовий збір в сумі 1530,80 грн.
Також суд, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір" вважає за потрібне повернути ОСОБА_1 суму судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 46,28 грн.
Одночасно суд вважає за можливе звернути увагу ОСОБА_1 на те, що за подання позовної заяви, з огляду на розмір ставок судового збору за заявлення позовних вимог майнового характеру, та зважаючи на кількість позивачів, мало було бути сплачено 1530,80 грн, а не 1055,38 грн, як помилково зазначила остання у клопотанні про повернення їй судового збору (а.с. 241), у зв'язку з чим їй має бути повернуто саме 46,28 грн, а не 527,70 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141 ЦПК, ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1258, 1261, 1267-1269, 1297 ЦК України, суд -
Частково задовольнити позовну заяву.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частину автомобіля "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/3 частину автомобіля "Renault Trafic", д.н.з. НОМЕР_1 , 2003 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_2 , у порядку спадкування за законом після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмовити в задоволенні позовних вимог до Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 768,40 грн судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , 768,40 грн судового збору, який було сплачено за малолітню ОСОБА_2 .
Повернути ОСОБА_1 суму судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме 46,28 грн (згідно з квитанцією 0.0.1444006134.1 від 21 серпня 2019 року, оригінал якої перебуває в матеріалах справи).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24 січня 2020 року.
Суддя О. М. Дубовік