202/43/20
1-кп/202/181/2020
24 січня 2020 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040660001946 від 17 грудня 2019 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпрі, громадянина України, українця, маючого середньо - спеціальну освіту, не працевлаштованого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.186 КК України -
ОСОБА_4 , 17 грудня 2019 року, приблизно о 16 годині 25 хвилин, перебуваючи поблизу буд. № 42 по просп. Петра Калнишевського у м. Дніпро, побачив раніше незнайомого неповнолітнього ОСОБА_7 , в руках якого знаходився ввімкнений мобільний телефон марки «VIVO Y 91 С» у корпусі синього кольору. У цей момент ОСОБА_4 визначив вказане майно об'єктом своїх злочинних посягань, та у цей час у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), що належить ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_4 , того ж дня, а саме 17 грудня 2019 року, приблизно о 16 годині 25 хвилин, перебуваючи за вказаною адресою, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, відкрито, розуміючи, що його дії є очевидними для неповнолітнього ОСОБА_7 , передбачаючи спричинення майнової шкоди та бажаючи її настання, з метою власного збагачення, приблизився ззаду до неповнолітнього ОСОБА_7 та вирвав з рук останнього мобільний телефон марки «VIVO Y 91 С» у корпусі синього кольору, вартістю 2849 гривень 05 копійок, який знаходився у силіконовому прозорому чохлі, вартістю 160 гривень 55 копійок. Після чого, з викраденим чужим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4201/19 від 21.12.2019, у на загальну суму 3009 гривень 60 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчинені злочину, передбаченому ч.1 ст.186 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення.
У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали, що характеризують останнього, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_4 доведена повністю і він повинен нести кримінальну відповідальність за відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 12.02.2013 року перебуває під диспансерно-динамічним наглядом у лікаря-нарколога з діагнозом «Розлад психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , на думку суду, можливе без ізоляції від суспільства, і покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.186 КК України із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 300 гривень.
Питання про долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч. 9ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави кошти, витрачені на проведення товарознавчої експертизи у розмірі 300 гривень.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1