27.01.20 Провадження 1кп/200/172/18
Справа 200/12036/17
Іменем України
27 січня 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
з участю:
представника потерпілої адвоката ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017040640001257, за обвинуваченням ОСОБА_9 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 06.12.2019 року продовжено на шістдесят діб, тобто до 03.02.2020 року включно.
Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 у зв'язку з наявністю ризиків того, що обвинувачений, з огляду на його особистість та стадію процесу, може ухилитися від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також обвинувачується у вчиненні інших злочинів, кримінальне провадження по яким розглядається у суді м. Києва. Заперечував проти клопотань сторони захисту про зміну йому запобіжного заходу на інший більш м'який, оскільки не вбачав для цього підстав.
Захисник адвокат ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та заявив клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або інший більш м'який запобіжний захід з тих підстав, що ризики, на які послався прокурор ним не доведені, крім того, з досліджених судом доказів не вбачається доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину саме ним. А також, обвинувачений має постійне місце проживання, родину, малолітню дитину, є учасником АТО, страждає на ряд захворювань і з причини тривалого часу перебування під вартою, не може належно лікуватися.
Обвинувачений ОСОБА_9 заперечував проти клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника та заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт інший більш м'який запобіжний захід з тих підстав, що він не причетний до вбивства ОСОБА_10 , має постійне місце проживання, родину, малолітню дитину, тривалий час перебуває під вартою, внаслідок чого погіршився його стан здоров'я і йому потрібно операція, яку в умовах УВП провести не можуть. На цей час потерпіла, свідки та експерти допитані і тому впливати на них він вже не зможе, а покази цих осіб тільки виправдовують його в інкримінованому злочині.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 та потерпіла просили відмовити у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу та задовольнити клопотання прокурора, оскільки воно обґрунтоване і ризики зазначені ним, реально продовжують існувати.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, а у задоволенні клопотань захисту відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості - міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадженняобвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов'язаного з спричиненням смерті іншій особі, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років і усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини може переховуватися від суду, що дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_9 може ухилитися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, як встановлено в суді, ОСОБА_9 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину за кримінальним провадженням, яке перебуває на розгляді у Печерському райсуді м.Києва з 2014 року, і тому існує ризик, що він може вчинити інші кримінальні правопорушення або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред'явленого звинувачення ОСОБА_9 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, суд вважає, що клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт або інший більш м'який ніж тримання під вартою є необґрунтованим і підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який, не вбачає, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищезазначеним ризикам.
Твердження сторони захисту, що не існує ризиків того, що обвинувачений буде переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він має міцні соціальні зв'язки - матір, дружину та малолітню дитину, постійне місце проживання, є учасником АТО, під час якого отримав поранення, страждає на ряд захворювань та потребує лікування і проведення операції, суд не може розцінювати як підставу зміни запобіжного заходу на більш м'який, так як вищезазначені доводи з урахуванням тяжкості та обставин злочину, суворості покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, не свідчать про наявність у обвинуваченого перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження. Крім того, суду не надано будь яких медичних документів про стан здоров'я обвинуваченого. його погіршення і не можливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги, у тому числі проведення операції, в умовах слідчого ізолятору.
Матеріали провадження не містять, а стороною захисту не надано, інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою.
Посилання сторони захисту як на підставу, яка обґрунтовує зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м'який, на те, що суду стороною обвинувачення не надано беззаперечних доказів винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд не вважає підставою для зміни запобіжного заходу обвинуваченому, так як питання винуватості особи та оцінку досліджених доказів по справі суд вирішує в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не вбачається, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_9 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, відмовивши стороні захисту у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331, 350 КПК України,суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 - задовольнити.
У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або інший більш м'який запобіжний захід - відмовити.
Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду справи по суті на строк шістдесят діб, тобто до 26 березня 2020 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3