Справа № 199/459/20
(1-кп/199/198/20)
іменем України
2020 року січня місяця 27 дня м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження № 12020040630000027 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.01.2020, відносно обвинуваченої:
ОСОБА_3 , яка народилась у ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, українка, громадянка України, із середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, на утриманні малолітніх і непрацездатних не маючої, проживаючої без реєстрації у будинку АДРЕСА_1 , раніше не судимої -
у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачена - ОСОБА_3
1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 , 05.01.2020 приблизно о 12:30 годині, знаходилась у приміщенні магазину «Варус 31», що розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, 110-а, де побачила ОСОБА_5 , на плечі якого висіла сумка з планшетом марки «Coby Kyros MID9042 8GB. В цей час, ОСОБА_3 визначила планшет об'єктом свого злочинного посягання, у неї раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), а саме: планшет марки «Coby Kyros MID9042 8GB».
Далі, ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в цей день, тобто 05.01.2020, близько 12 години 23 хвилини, перебуваючи за вищевказаною адресою, наблизилась до потерпілого ОСОБА_5 та впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, а отже усвідомлюючи таємний характер своїх злочинних посягань, шляхом вільного доступу, таємно, своєю лівою рукою, з сумки потерпілого, викрала планшет марки «Coby Kyros MID9042 8GB».
Після чого, ОСОБА_3 , доводячи свій злочинний умисел до кінця, утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 спричинила потерпілому ОСОБА_5 , матеріальну шкоду, на суму 799,20 гривень.
Умисні дії, ОСОБА_3 , що виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченої ОСОБА_3 у суді.
Як пояснила ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище, вона визнає повністю і у вчиненому кається. Не оспорюючи фактичні обставини справи обвинувачена, підтвердила обставини про час і місце вчиненого нею кримінального правопорушення. ОСОБА_3 пояснила, що вона 05.01.2020 приблизно о 12:30, годині, знаходилась у магазині «Варус», за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, 110-а, та побачила раніше їй не знайомого чоловіка - ОСОБА_5 на плечі у якого висіла сумка з планшетом марки «Coby Kyros MID9042 8GB». Наблизившись до ОСОБА_5 , вона своєю лівою рукою дістала з сумки планшет марки «Coby Kyros MID9042 8GB» та викрала його. Після чого пішла з місця вчинення злочину.
ОСОБА_3 просила суд суворо не карати, врахувати щиросерде каяття.
Винуватість обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується, окрім визнання нею своєї вини, письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.
Так, 05.01.2020 до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину звернувся ОСОБА_5 , та просив вжити заходи до невідомої особи, яка вчинила крадіжку планшету чорного кольору марки «Coby Kyros MID9042 8GB».
За результатами Висновку експерта № 117-20 від 14.01.2020 станом на 05.01.2020 ринкова ( дійсна) вартість викраденого планшету марки «Coby Kyros MID9042 8GB» складала 799,20 гривень.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.01.2020 року о 13:52 годині, за адресою Донецьке шосе, 114 у присутності двох понятих, ОСОБА_3 добровільно надала з правого внутрішнього карману, одягненої на ній куртки чорного кольору, планшет чорного кольору марки«Coby Kyros MID9042 8GB».
Згідно постанови від 06.01.2020 про визначення та залучення до кримінального провадження речових доказів, за яким планшет марки«Coby Kyros MID9042 8GB» визнано речовим доказом, та під відповідальну розписку передано на зберігання власнику ОСОБА_5 .
Під час перегляду відео з DVD диску з камер спостереження наданого керівництвом магазину «Варус-31» вбачається, як невстановлена особа, знаходячись у приміщенні супермаркету «Варус» за адресою Д.Шосе, 110-а, м. Дніпро, таємно, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку планшету марки «Coby Kyros MID9042 8GB», який належить ОСОБА_5 .
Відповідно до постанови від 09.01.2020 про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів - DVD диск з камер спостереження наданий керівництвом магазину «Варус-31» визнано речовим доказом да долучено матеріалів кримінального провадження.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину, доведеності вини у його вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Об'єктивних підстав ставити під сумнів свідчення допитаної в суді обвинуваченої у суду немає, оскільки ОСОБА_3 суду пояснила, що вона добре розуміла протиправність своїх дій, як і добре розуміла їх наслідки.
При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.
3.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачена.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 і її умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як такі, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).
4.Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Суд не відносить до обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки її каяття і сприяння розкриттю злочину висловлене вже після викриття її злочинних дій, та продиктоване бажанням пом'якшити персональну відповідальність за скоєне, а в свою чергу щире каяття, характеризуючи суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Однак вказане у суб'єктивному ставленні обвинуваченої до вчиненого нею злочину відсутнє. Навпаки ОСОБА_3 розуміла, що вчинювані нею дії є злочинними, при цьому вона розуміла наслідки своїх злочинних дій.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
5.Мотиви призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_3 злочину, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до середньої тяжкості злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнала, офіційно не працевлаштована, у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, не має на утриманні малолітніх чи непрацездатних, за місцем проживання скарг не надходило.
Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:
вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України, обвинувачена просила суворо не карати, також суд враховує відсутність обставин що пом'якшують покарання та обтяжують покарання обвинуваченій, дані про особу, суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 185 України.
Оскільки саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових злочинів.
Разом із наведеним, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 , без реального відбування покарання та прийшов до висновку про звільнення від відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України та із покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України. Оскільки іспитовий строк дисциплінує засуджених, привчає їх до додержання законів, нагадує їм, що вони не виправдані, а проходять випробування, від результату якого залежить їх подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Призначення ж покарання у виді штрафу, який є найбільш м'яким видом кримінального покарання, не буде відповідати меті покарання, оскільки ОСОБА_3 офіційно не працевлаштована, офіційного доходу (заробітку) не має, не має постійного місця проживання, а тому є вірогідність того, що покарання у виді штрафу особисто ОСОБА_3 виконано не буде. Тобто, такий вид покарання як штраф буде суперечити вимогам ст.65 КК України, та не сприяти вихованню ОСОБА_3 в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо.
6.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 - не обирався.
За вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України, із ОСОБА_3 , необхідно стягнути на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до п.9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченій іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта №117-20 від 14.01.2020) в сумі 314.00 гривень.
Речовий доказ: - планшет чорного кольору марки «Coby Kyros MID9042 8GB»- залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5 .
Речовий доказ: - DVD диск з відео записом з камер спостереження магазину «Варус -31» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя Амур-Нижньодніпровського
районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 -Почтовик
27.01.2020