Справа № 201/13935/19
Провадження №3/201/129/2020
24 січня 2020 рокум. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Кириченко В.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Андрієнко С.В., представника потерпілого Садиленко О.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ст. 124 КУпАП, -
08.12.2019 старшим інспектором ВР та ОМ ДТП ПП Дніпропетровській області складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 згідно якого останній 05 травня 2018 року о 10 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_1 , в районі електроопори № 166 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі, рухався зі швидкістю не менш ніж 100 км/год, в наслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Хюндай», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , після чого сталося зіткнення з автомобілем «Фольксваген», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджено. Водій ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 12.4, 12.9-Б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав себе винним та пояснив, що подія, яка мала місце 05.05.2018 була предметом розгляду суду, який прийняв рішення про визнання невинуватим ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху та визнав винним ОСОБА_2 , а отже складення нового протоколу по тому ж факту він вважає протиправним. Щодо його винності у вчиненні правопорушення описаного в протоколі пояснив, що він не їхав зі швидкістю 100 км на год і ніколи не говорив, що в той день рухався з такою швидкістю. Точну швидкість свого руху він назвати не може, однак вона не сягала 100 км/год. Просив закрити провадження у справі.
Захисник Самохвалова О.В. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, так як жодного доказу того, що ОСОБА_1 рухався зі швидкістю більш 100 км/год. суду не надано і, крім того, з цього приводу ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності і був виправданий, а отже повторне його притягнення до відповідальності порушує заборону бути двічі притягнутим за одне й те саме правопорушення.
Представник потерпілого просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, так як на сьогоднішній день отримані висновки експерта, які вказують на те, що перевищення швидкості ОСОБА_1 знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, що настали у виді ДТП. Що стосується повторного притягання ОСОБА_1 до відповідальності, то представник потерпілого наполягав на тому, що це не повторне притягнення, так як вперше було складено протокол, яким встановлено порушення п. 12.3 ПДР і за цим пунктом ОСОБА_1 був виправданий судом, а в даний час складено протокол за порушення п.п. 12.4, 12.9б ПДР, а отже це не можна назвати притягненням за одне і те ж правопорушення.
Дослідивши безпосередньо у судовому засіданні показання учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що відносно ОСОБА_1 06.07.2018 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП за обставинами ДТП, яка описана в протоколі що розглядається, однак первісним протоколом було висунуто обвинувачення ОСОБА_1 у порушенні п. 12.3. ПДР.
За результатами розгляду протоколу від 06.07.2018 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 20.09.2018 у справі № 201/7825/18 прийнято рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності в його діях складу правопорушення. Вказана постанова залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 30.11.2018.
При складенні нового протоколу інспектором в якості доказів надано копії тих же документів, які були надані суду при складенні первісного протоколу, а також висновок експерта від 05.08.2019 № 10.1/039 згідно якого, за умови якщо ОСОБА_1 перед ДТП рухався зі швидкістю 100 км/год, то його дії не відповідали вимогам п. 12.4., 12.9.б ПДР, що з технічної точки зору перебуває у причинному зв'язку з настанням ДТП.
В ході своїх пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що швидкість його руху не була 100 км/год, а з копій пояснень наданих ОСОБА_1 , потерпіли та очевидцями події не встановлено жодних, які б чітко вказали на те, що швидкість руху ОСОБА_1 складала 100 км/год., що не дозволяє прийти до висновку про належність описаної вище експертизи, як доказу, оскільки вихідні данні зазначені експертом не знаходять свого підтвердження в ході судового розгляду.
Однак, суд вважає за неможливе закриття провадження у цій справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки таке закриття створить уяву того, що особу можна притягувати до відповідальності за одними й тими ж обставинами безліч разів і може стати початком практики притягнення осіб до відповідальності вдруге, якщо вперше таке притягнення виявилось безрезультатним.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави.
Практика ЄСПЛ вивела критерії Енгеля у справі «Engel and others v. The Netherlands» від 08.07.1976, застосування яких дозволяє прийти до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення носить ознаки кримінального обвинувачення у сенсі практики ЕСПЛ, незважаючи на те, що національним законом це обвинувачення визначено як адміністративне. Отже норма ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції є застосовною у цій справі.
Також в своїй практиці ЄСПЛ сформулював критеріі? оцінки двох правопорушень як тотожних. (Справа «Gradinger v. Austria від 23.10.1995). Тотожність стосується не лише назви правопорушень за законом, а також змісту та мети правопорушень. Вислів «одне и? те саме правопорушення» за ст. 4 Протоколу 7 мусить сприи?матись у тому сенсі, що вона забороняє переслідувати чи судити одну особу за друге правопорушення, якщо останнє походить із тих самих фактів, як і ті, по яких мало місце перше правопорушення. Ця гарантія вступає в дію, коли розпочато нове переслідування, а попереднє рішення про виправдання чи засудження вже набрало законноі? сили і остаточним по своїй суті.
Отже, оскільки ОСОБА_1 вдруге притягнуто до відповідальності за правопорушення, яке походить із тих самих фактів за яких його виправдано вперше, то розгляд справи по суті призведе до порушення ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції.
Відповідно до п.8 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене вище та керуючись п. 8 ст. 247 КУпАП суд приходить до висновку про необхідність закриття справи.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнутого за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 8 ст. 247 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови буде виготовлено 27.01.2020
Суддя: С.П. Мельниченко