27 січня 2020 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем: ОСОБА_2
за участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження № 201/4784/19 (пр. № 1-кп/201/909/2020), відомості про яке 18 лютого 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040650000418, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Армавір Республіка Вірменія, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого 17 травня 2019 року вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном один рік, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 18 лютого 2019 року близько 03 години 30 хвилин, прибув до будинку АДРЕСА_2 , зайшов до під'їзду №2, де побачив комору між 8 та 9 поверхами, яку визначив як об'єкт свого злочинного посягання та яка належить потерпілій ОСОБА_5 . Далі обвинувачений ОСОБА_4 , маючі умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, і вони є таємними для оточуючих, шляхом розібрання цеглин стіни комори, проник до іншого приміщення розташованого між АДРЕСА_3 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, та особистої зацікавленості, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, взяв своєю правою рукою велосипед дорослий моделі «AUTHOR» ХС mtb білого кольору з жовтими та чорними полосами діаметр коліс 26*1*1.9.5 вартістю 10000 гривень 00 копійок, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 10000 гривень 00 копійок та розпорядився викраденим майном на свій власний розсуд.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчинених ним діянь та викладених у обвинувальному акті.
Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, вину визнав у повному обсязі та щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання із подальшим звільненням від його відбування з випробуванням буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретним обставинам, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а також обставинам, що пом'якшують покарання останнього і відсутністю таких, що його обтяжують, а отже, зазначені дані у своїй сукупності свідчать про недоцільність призначення обвинуваченому іншого покарання або пов'язаного з його реальним відбуттям, при цьому, таке покарання у виді позбавлення волі з подальшим звільненням обвинуваченого від його відбування з випробуванням буде необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідати принципам справедливості, достатності і розумності.
Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 17 травня 2019 року був засуджений вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 407 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, від відбування якого, звільнений на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з випробувальним терміном один рік, при цьому, вчинив інкриміноване йому суспільно-небезпечне діяння у цьому кримінальному провадженні до винесення зазначеного вироку суду, у зв'язку з чим, суд вважає за потрібне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, враховуючи, що судом також прийнято рішення про застосування до обвинуваченого випробувального терміну.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Крім того, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта у цьому кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2019 року у виді трьох років позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним даним вироком суду, остаточно визначивши ОСОБА_4 покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: періодичного з'явлення для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомлення уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази - велосипед дорослий моделі “AUTHOR” XC mtb білого кольору з жовтим та чорними полосами діаметр колес 26*1*1.9.5 - залишити за належністю власнику ОСОБА_6 ; договір про надання фінансового кредиту під заставу №31.20637/2 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи у цьому кримінальному провадженні у розмірі 314 грн. 00 коп. (триста чотирнадцять гривень).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1