Справа № 161/19418/19
Провадження № 2/161/1099/20
(заочне)
17 січня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Олексюка А.В.,
при секретарі - Шумиводі О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
Позивач звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.1992 року, вона є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В даному будинку зареєстрований відповідач - ОСОБА_2 , однак у вказаному житлі не проживає, участі у його утриманні та оплаті комунальних послуг не приймає.
У зв'язку з чим, просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явилась, проте надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.1992 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10).
В даній квартирі з 21.08.2004 року зареєстрований відповідач - ОСОБА_2 , що підтверджується копією будинкової книги (а.с. 13, 14).
Однак більше двох років ОСОБА_2 в даній квартирі не проживає, добровільно не знявся з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Відповідно до ч.1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З матеріалів справи (а.с. 15, 16), вбачається, що відповідач не проживає за місцем реєстрації, витрат по утриманню житла не несе.
Тобто, станом на день розгляду справи, підтверджується не проживання відповідача у квартирі позивача більше одного року.
Відповідач, будучи зареєстрованим у квартирі позивача по даний час, порушуює її права та законні інтереси, як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном.
Таким чином, дослідивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає за можливе позов з наведених підстав задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 267, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. ст. 16, 319, 321, 391, 383, 405, 406, ст. 156 ЖК України, ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з реєстрації з адреси: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк