29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"15" січня 2020 р. Справа № 924/922/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусті У.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори м. Старокостянтинів, Хмельницької області
до фізичної особи - підприємця Чувальського Віктора Костянтиновича м. Старокостянтинів, Хмельницької області
про стягнення 7090,02 грн.
Представники сторін:
позивача: Григорук С.В. - адвокат
Григорук Ю.О. - за довіреністю від 02.01.2019р.
відповідача: Чувальський В.К.
Обставини справи:
Старокостянтинівська житлово-експлуатаційна контора м. Старокостянтинів, Хмельницької області звернулася до суду із позовом до фізичної особи - підприємця Чувальського Віктора Костянтиновича м. Старокостянтинів, Хмельницької області про стягнення 7090,02 грн. заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач своїми діями порушив п.5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", порушення полягає в тому, що фактично відповідач споживав послуги надані позивачем з управління та утримання будинку і споруд та прибудинкової території, проте відповідачем не здійснювалась оплата отриманих послуг, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7090,02 грн. Також посилається на те, що відповідач відмовляється укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до ч. 3 ст. 6, ст.ст. 627, 630 ЦК України, ст. ст. 19, 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідач в своєму відзиві на позов та в судовому засіданні проти позову заперечує, посилається на те, що бокс 53 по вул.Острозького,68 є приватною власністю останнього і до будинку лише примикає по стіні, має окремий вхід та не використовує майно (східці, дах) будинку. Зазначає, що позивачем до матеріалів справи надано рішення виконкому Старокостянтинівської міської ради від 13.09.2018 року № 278 з додатком, де вказано, що по будинку 64 вул. Острозького у вартість послуг включається (прибирання сходових кліток). Останній вважає, що доступу до сходових кліток не має і не користується ними. Також повідомив, що прибирання прибудинкової території останньому здійснює комбінат комунальних послуг, про що подав договір від 08.09.2006р. який укладений між комбінатом комунальних послуг та відповідачем. Електроенергія використовується відповідно до власного лічильника, димовентиляційними каналами не користується. Також посилається на те, що позивач договору про надані послуги відповідачу не надавав. В попередженні №279 від 25.05.2018р. зазначається, що останній є власником і квартири №54 і нежитлового приміщення, тому відповідач вважає, що не має підстав підписувати договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує та просить в позові відмовити.
ФОП Чувальський В.К., є власником нежитлового приміщення по вул. Острозького,68, бокс 53 в м. Старокостянтинові, Хмельницької області , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.01.2006р.
Нежитлове приміщення по вул. Острозького,68, бокс 53 в м. Старокостянтинові, Хмельницької області знаходиться в будинку, який перебуває на обслуговуванні Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори.
Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради № 134 від 14.04.2016 року „Про коригування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", відкореговано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 21.05.2015р. №161. Пунктом 3 до рішення встановлено тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, для власників, орендарів нежитлових приміщень у житловому будинку гуртожитку) в розмірі 1,43 грн. з ПДВ за 1 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №409 від 15.12.2016р. „Про визначення виконавця жилого-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Старокостянтинова", вирішено визначити Старокостянтинівську житлово-експлуатаційну контору виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Старокостянтинова: з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд.
22.12.2016р. між виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради (Замовник) та Старокостянтиніською житлово - експлуатаційною конторою (Виконавець) укладено договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій, згідно якого передано Замовником Виконавцю функції з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житлових та нежитлових приміщень шляхом отримання від них платежів за надані послуги у відповідності до затверджених тарифів.(п.1 договору).
Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №422 від 29.12.2016р. „Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються Старокостянтиніською житлово - експлуатаційною конторою" встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються Старокостянтинівською житлово-експлуатаційною конторою, встановлено тариф для власників нежитлових приміщень у житловому будинку в розмірі 2,30 грн.
Згідно рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №159 від 24.05.2018 року „Про коригування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", відкориговано тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються Старокостянтинівською житлово-експлуатаційною конторою, для власників нежитлових приміщень у житловому будинку по вул. Острозького,68, у розмірі 2,36 грн.
Згідно рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №278 від 13.09.2018 року „Про коригування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", проведено коригування діючих тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються Старокостянтинівською житлово-експлуатаційною конторою, для власників нежитлових приміщень у житловому будинку по вул. Острозького,68, у розмірі 2,04 грн.
Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №28 від 24.01.2019р. „Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються Старокостянтиніською житлово - експлуатаційною конторою" встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються Старокостянтинівською житлово-експлуатаційною конторою, для власників, орендарів не житлових приміщень у житловому будинку по вул. Острзького,68 у розмірі,3,34 грн.
Рішенням 23-ї сесії Старокостянтинівської міської ради №33 від 24.11.2017р. „Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у м. Старокостянтинів" вирішено визначити Старокостянтиніську житлово - експлуатаційну контору виконавцем послуг з вивезення побутових відходів від населення м. Старокостянтинів, що проживає у житлових будинках, балансоутримувачем яких є Старокостянтиніська житлово - експлуатаційна контора строком на 5-ть років.
28.11.2017р. між виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради (Замовник) та Старокостянтиніською житлово - експлуатаційною конторою (Виконавець) укладено договір на надання послуг з вивезення побутових відходів на території м. Старокостянтинів, Хмельницької області, згідно якого Виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів на території м. Старокостянтинів, а Замовник зобов'язується виконати обов'язки, передбачені цим договором.(п.1 договору).
Серед будинків, які обслуговує позивач, знаходиться будинок №68 по вул. Острозького, м. Старокостянтинів, Хмельницької області.
Відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства не здійснює сплату за надані послуги з обслуговуванням та утриманням будинку та прибудинкової території.
Згідно розрахунку позивача, за період з 01.06.2016 по 01.07.2019р. за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в сумі 7090,02 грн..
Крім того, позивач надав відповідачу два примірники договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 31.08.2016р. та від 25.05.2018р. які підписані та скріплені печаткою підприємства (Старокостянтинівською житлово-експлуатаційною конторою) та розрахунок витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для власників, орендарів нежитлових приміщень у житловому будинку по вул . Острозького ,68, однак відповідач - Чувальський В.К. дані договори не підписав.
25.05.2018р. позивачем надіслано на адресу відповідача попередження з проханням погасити заборгованість за надані послуги та розглянути та підписати договір по надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій долученого до листа даний договір в двох примірниках.
Однак, як стверджує позивач та слідує з матеріалів справи, адресований відповідачу лист-пропозиція (попередження) залишений останнім без реагування та задоволення.
Оскільки відповідач заборгованість в сумі 7090,02 грн. не сплатив, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
На підтвердження наданих позивачем послуг з управління та утримання будинку, споруд та при будинкової території надано належні докази, а саме журнал видачі нарядів по виконанню робіт по вул. Острозького,68 щодо прибирання покрівлі від сміття зі скиданням на землю, ремонт та чистка водостічних труб, ринв окремими місцями, прочищення місцевої каналізаційної мережі будинку окремими місцями. Крім того, позивачем було надано акти виконаних робіт по вул. Острозького,68, графік прибудинкового вивезення сміття по Старокостянтинівський ЖЕК та графіки перевірки димових, вентиляційних каналів та їх оголовків за 2016-2019р.р.
На підтвердження відповідачем заперечень надано докази, а саме: договір від 08.09.2006р. укладений між комбінатом комунальних підприємств та ПП Чувальським В.К. щодо надання послуг по вивезенню твердого побутового сміття, акт №24 первинної, повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків від 15.09.2019р., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №24 від 15.09.2019р. щодо обстеження димових, витяжних каналів, дозвіл Державної служби України з питань праці Управління держпраці у Хмельницькій області №103.16.68 від 07.04.2016р. що дозволяється фізичній особі - підприємцю Хоменку М.І. обстеження димарів, повітропроводів, довідка комбінату комунальних підприємств №53-д від 05.11.2019р. про відсутність заборгованості за надані послуги на вивіз та утилізацію твердих побутових відходів.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:
Законом України "Про житлово-комунальні послуги", визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Статтями 20, 21 вказаного Закону визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, і з урахуванням вказаних положень Закону позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг, а відповідач є їх споживачем.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону, споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч.2 ст. 21 цього Закону, якою зобов'язано виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори (ч. 2 ст. 179 ГК України).
Форма та зміст (умови) типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529.
Згідно із ч.3 ст.184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Відповідно до ст.630 ЦК України, договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.
Отже, умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов'язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями п.4 ч.4 ст.179 ГК України.
Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за II півріччя 2012р. (розділ "Спори, що виникають із договорів про надання послуг"), свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, не є безмежною. У разі якщо актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Зокрема, ст.ст. 19, 20 Закону України від 24 червня 2004р. № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.
Позивач надав відповідачу два примірники договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 31.08.2016р. та від 25.05.2018р. які підписані та скріплені печаткою підприємства (Старокостянтинівською житлово-експлуатаційною конторою) та розрахунок витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для власників, орендарів нежитлових приміщень у житловому будинку по вул. Острозького,68, однак відповідач - Чувальський В.К. дані договори не підписав.
Враховуючи зазначене, судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій між відповідачем та позивачем не укладено, відповідно в нього відсутній обов'язок сплачувати житлово - комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, оскільки за змістом ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 цього Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд. У зв'язку з цим укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.
Суб'єктами Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №409 від 15.12.2016р. „Про визначення виконавця жилого-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Старокостянтинова" вирішено визначити Старокостянтинівську житлово-експлуатаційну контору виконавцем житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Старокостянтинова: з управління будинком, спорудою або групою будинків; з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд.
22.12.2016р. між виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради (Замовник) та Старокостянтиніською житлово - експлуатаційною конторою (Виконавець) укладено договір на утримання житлових будинків і при будинкових територій, згідно якого є передача Замовником Виконавцю функцій з утримання житлових будинків, споруд і прибудинкових територій, надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами і власниками житлових та нежитлових приміщень шляхом отримання від них платежів за надані послуги у відповідності до затверджених тарифів.(п.1 договору).
Отже, позивач є належним балансоутримувачем, а тому він має права, передбачені частиною першою статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п п.1,5, п. 2, ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", від 09.06.2018 р. № 2189- VIII, індивідуальний споживач зобов'язаний:
- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідачем надано докази, що ним сплачувались комунальні послуги, однак, сплата комунальних послуг не звільняє відповідача від обов'язку оплачувати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.
Разом із тим відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а . замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в сумі 7090,02 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивачем було додано копію Договору про надання професійної правової допомоги від 21.08.2019 р., та платіжне доручення №354 від 30.08.2019р. про оплату 4000,00 грн. за професійну правничу допомогу.
Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4000 грн. є співмірними, враховуючи обсяг наданих послуг та предмет позову, аналізуючи в сукупності наведені вище обставини, подані докази, суд дійшов висновку про наявність підстав стягнути з відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори м. Старокостянтинів, Хмельницької області до фізичної особи - підприємця Чувальського Віктора Костянтиновича м. Старокостянтинів, Хмельницької області про стягнення 7090,02 грн задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Чувальського Віктора Костянтиновича ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_1 ) на користь Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори (31100, м. Старокостянтинів, Хмельницької області, вул. Попова,71, код 03356252) - 7090,02 грн. (сім тисяч дев'яносто гривень 02 коп.) заборгованості, 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) судового збору, 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.
Рішення підписано 27.01.2020р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук: 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (м. Старокостянтинів, Хмельницької обл., вул. Попова,71) (реком. з повід.)
3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )(реком. з повід.)