ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті
22 січня 2020 року Справа № 923/35/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судового засідання Фінаровій О.Л. розглянувши у підготовчому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "СБЕРБАНК", м. Київ,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТІ МЕНЕДЖМЕНТ", м. Херсон,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "ІНВЕСТМЕНЕДЖМЕНТ", м. Херсон,
про звернення стягнення кредитного боргу шляхом визнання права власності на об'єкти нерухомого іпотечного майна.
За участю представників сторін:
від позивача - Яковлєва К.Є., довіреність № 7 від 02.01.2020
від відповідача - не з'явився;
від 3-ї особи - не з'явився.
У відповідності до ч.1 п.1 статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть справи викладена в попередніх ухвалах суду.
Ухвалою від 18.12.19р. суд зупинив провадження у справі № 923/35/17, у зв'язку із надходженням апеляційної скарги від ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 21.11.19р про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.19р. скаржнику відмовлено у відкритті апеляційного провадження. Справу повернуто до Господарського суду Херсонської області.
Ухвалою від 10.01.2020р. суд поновив провадження у справі № 923/35/17, продовжив строк проведення підготовчого провадження на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та призначив підготовче засідання на 22 січня 2020 року.
21 січня 2020 року на електрону адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 923/35/17 у зв'язку із поданням 16.01.2020р. касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.19.
22 січня 2020 року до початку підготовчого засідання від відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування представника Юрченко Н.С. на санаторно-курортному лікуванні та просить визнати причини неявки представника поважними.
В підготовче засідання 22 січня 2020 року прибув представник позивача.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились.
Ухвала суду від 10.01.2020 про поновлення провадження, яка направлялась на адресу третьої особи, повернулась з відміткою пошти "з адреси вибули".
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Представник позивача у підготовчому засіданні заперечив проти зупинення провадження у справі та відкладення справи, вказує на відсутність доказів прийняття касаційної скарги до провадження. Вважає за можливе закрите підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Пунктом 17.10. Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ визначено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції, передбачені пунктами 1, 6 - 8, 10, 12 - 14, 17 - 21, 31 - 33 частини першої статті 255 цього Кодексу, чи подання касаційної скарги на ухвали суду апеляційної інстанції (крім ухвал щодо забезпечення позову, зміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремих ухвал) - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються усі матеріали.
Відповідно до п. 17.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, подання апеляційних або касаційних скарг на ухвали суду першої або апеляційної інстанції не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, крім випадків, коли до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються всі матеріали справи.
Згідно п. 17.12. Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.
Відповідно до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов'язок ОСОБА_1 не виконаний, оскільки станом на 22.01.2020р. ним не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування клопотання про зупинення провадження справі.
Разом з цим, суд судом враховано, що частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.
З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Провадження у справі 923/35/17 порушено ухвалою суду від 11 січня 2017 року та триває більше 2 років.
З огляду на викладене та зважаючи, що матеріали справи свідчать про наявність у справі достатніх доказів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.
З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі № 923/35/17 та відкладення розгляду справи.
За результатами розгляду вищевказаних клопотань, суд відмовляє в їх задоволенні та постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
За приписами статті 177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках, для належної підготовки справи для розгляду по суті, цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Відповідно до частини 2 статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
На підставі викладеного, та зважаючи, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження з призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до частини 1 статті 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
З метою дотримання встановлених строків розгляду справи та недопущення судової тяганини суд виносить ухвалу, якою закриває підготовче провадження у справі № 923/35/17 та призначає справу до судового розгляду по суті.
Щодо клопотання відповідача про повернення коштів за проведення експертизи у справі № 923/35/17, то суд звертає увагу, що до вказаного клопотання не надано доказів звернення з відповідною заявою до Одеського науково-дослідного інституту судовий експертиз, у зв'язку з чим суд відкладає розгляд даного клопотання до наступного судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 182, 183, 185, 195, 232, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Закрити підготовче провадження у справі № 923/35/17.
2. Призначити розгляд справи по суті у судовому засіданні на 13 лютого 2020 року о 14:30 год., за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 207.
3. Повідомити учасників провадження про признання справи до судового розгляду по суті на 13.02.2020р. на 14 год. 30 хв.
4. Роз'яснити учасникам справи ст. 207 ГПК України, згідно положень якої під час розгляду справи по суті в учасників справи з'ясовується, чи мають вони заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
5. Явка представників сторін у судове засідання не визнається обов'язковою.
6. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України протягом десяти днів з дня її підписання, в частині відмови у зупиненні провадження.
Ухвалу підписано 27.01.2020р.
Суддя С.В. Нікітенко