"15" січня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2612/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.
при секретарі судового засідання Липі Т.О.
розглянувши у судовому засіданні справу за правилами загального позовного провадження за позовом Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області (проспект Миру, 33, Чорноморськ, Одеська область, 68003); Комунального підприємства Фірма "Райдуга" (вул. 1 Травня, 3,Чорноморськ,Одеська область,68000) до відповідача: Фізична особа-підприємець ЛАРІОНОВ МИКОЛА БОРИСОВИЧ ( АДРЕСА_1 ) про розірвання договору та стягнення 16531,01 грн.;
за участю представників:
від позивача1: не з'явився
від позивача2:не з'явився
від відповідача:Ларіонов М.Б. - по паспорту
Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області та Комунальне підприємство Фірма "Райдуга" звернулись до господарського суду Одеської області з позовом до Фізична особа-підприємець ЛАРІОНОВ МИКОЛА БОРИСОВИЧ, в якому просить господарський суд: про розірвання договору та стягнення 16531,01 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору оренди нерухомого майна №16.
Ухвалою суду від 09.09.2019р. позов залишено без руху.
23.09.2019р. позивачі звернулись до суду із заявою про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. .Підготовче засідання призначене на "23" жовтня 2019 р. о 14:30.
Ухвалою суду від 20.11.2019р. продовження строк підготовчого провадження до 02.01.2020р.
23.12.2019р. представник відповідача надав до суду відзив на позов який судом не приймається до уваги у зв'язку з тим, що він поданий з порушенням строку та не підписаний.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.12.2019р. було закрито підготовче провадження та справу призначено по суті.
Представники позивачів в судові засідання не з'являлись, але звернулись до суду з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував повністю.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.
У судовому засіданні 15.01.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступні обставини справи.
17 грудня 2018 року між управлінням комунальної власності Чорноморської міської ради Одеської області (далі орендодавець, позивач 1) та фізичною особою - підприємцем Ларіоновим Миколою Борисовичем укладено договір №16 оренди нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності Чорноморської територіальної громади (далі договір оренди), а саме: частини нежитлового приміщення площею 20 м. кв. кімнати № 007 в підвальному приміщенні шестиповерхової будівлі будинку побуту «Райдуга» (далі-об'єкт оренди), що знаходиться на балансі комунального підприємства - фірми «Райдуга» (балансоутримувач, позивач 2).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2., 1.3. Договору Орендодавець та Балансоутримувач передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно, що перебуває в комунальній власності Чорноморської територіальної громади в особі Чорноморської міської ради Одеської області, а саме:
- частину нежитлового приміщення площею 20,0 кв. м., кімнати № 007 (прим. № 219 згідно технічного паспорту від 12.06.2014 р.) в підвальному приміщені шестиповерхової будівлі будинку побуту «Райдуга» (далі - Об'єкт оренди), що знаходиться на балансі комунального підприємства фірма «Райдуга» (в подальшому - Балансоутримувач), та розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд 3 вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ПП «Дельта - Консалтінг » станом на 31 липня 2018 року і становить 132588,80 гри (сто тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім грн. 80 коп.) оез ПДВ
Майно передається в оренду з метою: розміщення майстерні з ремонту взуття. Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання - передавання за узгодженням Балансоутримувача та Орендаря.
Відповідно до п. 2.1. договору оренди Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору оренди та акту приймання- передавання майна.
17.12.2018р. актом прийому-передачі об'єкт оренди переданий під підпис Ларіонову М.Б., без зауважень.
Відповідно до п. п. 3.1.-3.6. договору оренди Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно, що перебуває в комунальній власності Чорноморської територіальної громади в особі Чорноморської міської ради Одеської області та пропорції її розподілу, затвердженою рішенням № 961 виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеської області від 29.12.2011 року і становить без ПДВ за базовий місяць оренди листопад 2018 року 576,49 (п'ятсот сімдесят шість грн.49 коп.).
Орендна плата за базовий місяць листопад 2018 року, розподіляється:
а) у співвідношенні до міського бюджету - 30% (УКВ та ЗВ) в місяць 172,95 гривень;
б) у співвідношенні до балансоутримувача - 70% ( КП -ФЕРМА «РАЙДУГА») в місяць 403,54 гривень;
Орендна плата за перший місяць оренди (грудень 2018 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (листопад 2018 року) на індекс інфляції за грудень 2018 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку; визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем (незалежно від наслідків його господарської діяльності):
а) до міського бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 30 % та 70 % щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Орендар повинен щомісяця, до граничного терміну сплати за оренду; отримувати у Балансоутримувача відповідні рахунки за орендну оплату. Розрахунки орендної плати за базовий місяць оренди є невід'ємною частиною Договору оренди.
Розмір орендної плати підлягає перерахунку на вимогу однієї із сторін у разі змін чинного законодавства, Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди-Майна з незалежних від Сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно бухгалтерської довідки КП фірми «Райдуга» орендна плата відповідачем не сплачена з квітня місяця поточного року (вже більше 4 місяців).
Відповідно до п. 3.7. договору оренди, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до міського бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.4. співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Як зазначають позивачі, сума несплати орендної плати станом на 01.09.2019 року у відсотках згідно п.3.1.1 Договору оренди складає позивачу 2 - КП фірмі «Райдуга» (70%-плати) - 2710 грн. 18 коп. та позивачу 1 (30%-плати) - 947 грн. 73 коп. та пеня за прострочення орендної плати із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення (п.3.7 Договору оренди), склала позивачу 2 - 718 грн. 98 коп. (разом з пенею за комунальні послуги), позивачу 1 - 44 грн. 31 коп.
За умовами п.5.5 вказаного Договору відповідач зобов'язувався протягом місяця після укладання Договору застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору. Невиконання цієї умови є підставою для розірвання договору оренди.
Але, як зазначають позивачі, відповідач об'єкт оренди не застрахував, що є підставою для розірвання договору оренди.
У відповідності з п.9.3 Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та відшкодування збитків у разі якщо Орендар: в) не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно до п.5.5 Договору; г) не сплачує орендну плату протягом 3 місяців підряд.
Крім того, 17 грудня 2018 року між позивачем 2 КП фірмою «Райдуга» та відповідачем укладено Договір №16 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі Договір №16).
Відповідно до п. 1.1. Балансоутримувач комунальне підприємство - фірма «Райдуга» забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: м.Чорноморськ, вул. 1-го Травня, буд 3 (надалі - Будівля), загальною площею 3377,10 кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.
У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.
Орендар користується майном, нежитловим приміщенням кім. №007 (прим. №219 згідно технічного паспорту від 12.06.2014 р.) в підвальному приміщені шестиповерхової будівлі, площею 20,0 кв. м., що розміщене за адресою: м. Чорноморськ, вул. 1 Травня, буд 3 та перебуває на балансі КП фірми «Райдуга», експертною вартістю за базовий місяць з урахуванням індексу інфляції -132588,80 гри (сто тридцять дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гри. 80 коп.) без ПДВ (надалі - орендоване Майно) план розміщення об'єкту додається до договору (орендоване майно позначено літерою «А»
Орендоване Майно використовується для цілей - розміщення майстерні з ремонту взуття
Відповідно до пп. 2.2.3. Договору №16 не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі рахунків вносити плату на поточний рахунок Балансоутримувача Будівлі за відшкодування витрат на комунальні, а саме: витрати на утримання персоналу; витрати на обслуговування пожежної сигналізації; витрати на господарські потреби; витрати на водопостачання та каналізацію, в т.ч.: ремонт і чистка каналізації; водопостачання; витрати на вивіз сміття; витрати на електроенергію в місцях загального користування; витрати на податок на землю; витрати на поточний ремонт місць загального користування: витрати на проведення експертної оцінки.
Послуги підприємств зв'язку орендар сплачує самостійно. Оплату за надання права користування електроенергією та за фактичне її використання, орендар відшкодовує балансоутримувачу щомісячно згідно показань електролічильників або з розрахунку встановленими потужностями. Плату за використання теплоносіїв і абонплату за використання тепломереж орендар відшкодовує балансоутримувачу згідно виставлених рахунків.
При несвоєчасному внесенні плати, орендар сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
Отже, позивачі стверджують, що з квітня поточного року ФОП Ларіоновим М.Б. також не виконуються обов'язки, встановлені п.2.2 Договору №16, ФОП Ларіонов М.Б. зобов'язувався сплачувати на рахунок позивача 2 (балансоутримувача об'єкта оренди) комунальні платежі згідно з погодженим переліком, та у разі прострочення їх внесення пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення (п.2.2.3 Договору). Заборгованість відповідача позивачу 2 у зазначений період склала: з комунальної плати (послуг) - 12 114 грн. 00 коп., та пені 718 грн. 98 коп. (разом з пенею за орендну плату),
Незважаючи на належне виконання зобов'язань з боку позивачів, відповідач порушує умови зазначених договорів: не сплачує орендну плату і комунальні платежі та пеню, не страхує об'єкт оренди тому Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області та Комунальне підприємство Фірма "Райдуга" звернулись до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ЛАРІОНОВА МИКОЛИ БОРИСОВИЧА, в якому просить господарський суд: про розірвання договору оренди та стягнення 16531,01 грн..
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках передбачених законодавчими актами України , до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за Договором оренди позивачу 2 - КП фірмі «Райдуга» (70%-плати) в сумі 2710 грн. 18 коп. та позивачу 1 (30%-плати) в сумі 947 грн. 73 коп. та пеня за прострочення орендної плати із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення (п.3.7 Договору оренди) позивачу 2 в сумі 718 грн. 98 коп. (разом з пенею за комунальні послуги), позивачу 1 в сумі 44 грн. 31 коп. суд зазначає наступне.
Як було зазначено вище, 17 грудня 2018 року між управлінням комунальної власності Чорноморської міської ради Одеської області (далі орендодавець, позивач 1) та фізичною особою - підприємцем Ларіоновим Миколою Борисовичем укладено договір №16 оренди нерухомого майна, що перебуває в комунальній власності Чорноморської територіальної громади (далі договір оренди), а саме: частини нежитлового приміщення площею 20 м. кв. кімнати № 007 в підвальному приміщенні шестиповерхової будівлі будинку побуту «Райдуга» (далі-об'єкт оренди), що знаходиться на балансі комунального підприємства - фірми «Райдуга» (балансоутримувач, позивач 2).
Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується Орендарем (незалежно від наслідків його господарської діяльності):
а) до міського бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 30 % та 70 % щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Орендар повинен щомісяця, до граничного терміну сплати за оренду; отримувати у Балансоутримувача відповідні рахунки за орендну оплату. Розрахунки орендної плати за базовий місяць оренди є невід'ємною частиною Договору оренди.
Наданий позивачем розрахунок суми боргу за оренду, на думку суду, здійснений не належним чином, так як судом не приймається до уваги нарахування орендної плати за серпень 2019р. у зв'язку з тим, що відповідно до п. 3.4. Договору оренди строк оплати на момент подачі позову не настав.
Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за користування майном у розмірі 2899,53грн. (позивачу 1- 30% за користуванням майном в розмірі 724,9грн., позивачу 2- 70% за користуванням майном в розмірі 2174,63грн.) , у зв'язку з чим позовна вимога позивачів підлягає судом задоволенню частково.
Крім того, позивачами заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати оренди на користь позивача 2 в розмірі 718 грн. 98 коп. (разом з пенею за комунальні послуги), позивачу 1 в розмірі 44 грн. 31 коп.
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, відповідно до п. 3.7. договору оренди, Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до міського бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.4. співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Суд, перевіривши розрахунок пені, що наведений у позовній заяві, враховуючи приписи законодавства, судом, за допомогою системи „Ліга-Закон" зроблено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає грн.
Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений не належним чином, тому судом пеня підлягає задоволенню частково у розмірі 169,47грн. (позивачу 1 в розмірі 42,38грн., позивачу 2- в розмірі 127,09грн.), у зв'язку з чим позовна вимога позивачів, щодо стягнення пені за прострочення оплати оренди підлягає судом задоволенню частково.
Також, позивачем 2 заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за Договором №16 з комунальної плати (послуг) - 12 114 грн. 00 коп., та пені 718 грн. 98 коп. (разом з пенею за орендну плату),
Відповідно до пп. 2.2.3. Договору №16 не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, на підставі рахунків вносити плату на поточний рахунок Балансоутримувача Будівлі за відшкодування витрат на комунальні, а саме: витрати на утримання персоналу; витрати на обслуговування пожежної сигналізації; витрати на господарські потреби; витрати на водопостачання та каналізацію, в т.ч.: ремонт і чистка каналізації; водопостачання; витрати на вивіз сміття; витрати на електроенергію в місцях загального користування; витрати на податок на землю; витрати на поточний ремонт місць загального користування: витрати на проведення експертної оцінки.
Послуги підприємств зв'язку орендар сплачує самостійно. Оплату за надання права користування електроенергією та за фактичне її використання, орендар відшкодовує балансоутримувачу щомісячно згідно показань електролічильників або з розрахунку встановленими потужностями. Плату за використання теплоносіїв і абонплату за використання тепломереж орендар відшкодовує балансоутримувачу згідно виставлених рахунків.
Позивачем не надано суду рахунків в підтвердження за користування електроенергією та за фактичне її використання тому у суду відсутні підстави для задоволення вимог в частині стягнення з відповідача за Договором №16 з комунальної плати (послуг) - 12 114 грн. 00 коп., та пені 718 грн. 98 коп. (разом з пенею за орендну плату).
Щодо вимоги про розірвання договір оренди нерухомого майна №16 від 17.12.2019р. суд зазначає наступне.
За умовами п.5.5 вказаного Договору відповідач зобов'язувався протягом місяця після укладання Договору застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору. Невиконання цієї умови є підставою для розірвання договору оренди.
У відповідності з п.9.3 Орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та відшкодування збитків у разі якщо Орендар: в) не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно до п.5.5 Договору; г) не сплачує орендну плату протягом 3 місяців підряд.
Матеріалами справи не підтверджено та відповідачем не надано доказів того, що останнім об'єкт оренди застраховано.
Крім того, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за користування майном у розмірі 2899,53грн. за квітень-липень 2019р., що є порушенням строку на оплату оренди більш ніж 3 місяці підряд, тобто існують дві підстави для розірвання договору оренди.
Положеннями ч.3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Загальні передумови для розірвання договору містяться в ч.2 ст.651 ЦК України, де встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст.193 Господарського кодексу України в якій встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
З урахуванням того, що відповідач протягом тривалого часу не виконує зобов'язання по перерахуванню орендної плати та не застрахував об'єкт оренди, чим порушує одну з істотних умов правочину та значною мірою позбавляє позивача того, на що він розраховував, суд вважає цілком обґрунтованою вимогу позивачів про розірвання Договору оренди, укладеного між сторонами.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області та Комунальне підприємство Фірма "Райдуга" підлягають задоволенню частково.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області та Комунального підприємства Фірма "Райдуга"- задовольнити частково.
2. Розірвати договір оренди нерухомого майна №16 від 17.12.2019р. укладеного між Управлінням комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області (проспект Миру, 33, Чорноморськ, Одеська область, 68003, код 25427633), Комунальноим підприємством Фірма "Райдуга" (вул. 1 Травня, 3, Чорноморськ, Одеська область, 68000, код 03056099) та Фізичною особою-підприємцем ЛАРІОНОВИМ МИКОЛОЮ БОРИСОВИЧЕМ ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ЛАРІОНОВА МИКОЛИ БОРИСОВИЧА ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеської області (проспект Миру, 33, Чорноморськ, Одеська область, 68003, код 25427633) заборгованість по орендній платі в розмірі 724,90 грн. (сімсот двадцять чотири грн. 90 коп.), пеню в розмірі 42,38 грн. (сорок дві грн. 38 коп.).
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ЛАРІОНОВА МИКОЛИ БОРИСОВИЧА ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Фірма "Райдуга" (вул. 1 Травня, 3, Чорноморськ, Одеська область, 68000, код 03056099) заборгованість по орендній платі в розмірі 2174,63 грн. (дві тисячі сто сімдесят чотири грн. 63 коп.), пеню в розмірі 127,09 грн. (сто двадцять сім грн. 09 коп.) та 2285,99 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять грн. 99 коп. ) судового збору.
Накази видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 27 січня 2020 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов