ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.01.2020Справа № 910/11124/19
За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"
про стягнення заборгованості за кредитним договором 41635415,90 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" про стягнення 62673516,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе за кредитним договором від 19.10.2015 № 40кл-15 зобов'язання по поверненню кредиту, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість з нарахованими штрафними санкціями у судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.09.2019.
25.09.2019 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому було відмовлено протокольною ухвалою суду від 26.09.2019.
26.09.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 10.10.2019.
07.10.2019 від відповідача надійшов відзив з доказами направлення позивачу.
10.10.2019 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 41673516,30 грн., з яких: 20611841,00 грн заборгованість по сплаті кредиту; 4303068,11 грн інфляційні втрати, у зв'язку з простроченням сплати кредиту; 1354259,73 грн інфляційні втрати з прострочення сплати процентів за користування кредитом; 15404347,47 грн 80 % річних від простроченої суми кредиту.
10.10.2019 від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи
10.10.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 21.10.2019.
18.10.2019 від відповідача надійшли доповнення до відзиву.
21.10.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив з додатками та заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 41635415,90 грн., з яких: 20611841,00 грн заборгованість по сплаті кредиту; 4303068,11 грн інфляційні втрати, у зв'язку з простроченням сплати кредиту; 1324492,31 грн інфляційні втрати з прострочення сплати процентів за користування кредитом; 15396014,47 грн 80 % річних від простроченої суми кредиту.
21.10.2019 в підготовчому засіданні оголошено перерву на 25.11.2019.
Ухвало суду від 21.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів.
22.11.2019 від позивача надійшла відповідь на доповнення до відзиву з додатками.
05.12.2019 в підготовчому засіданні представник відповідача просив не розглядати клопотання про призначення судової експертизи, поданої до суду 10.10.2019.
Ухвалою суду від 05.12.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 16.12.2019.
06.12.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 11.12.2019 у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" про забезпечення позову відмовлено.
В судовому засіданні 16.12.2019 оголошено перерву до 23.12.2019.
В судовому засіданні 23.12.2019 оголошено перерву до 27.01.2020.
27.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/11124/19.
Заява відповідача про відвід судді мотивований тим, що суддя не дотримується строків розгляду справи, передбачених ст. 177, 195 ГПК України. Також відповідач посилається на Кодекс суддівської етики, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини щодо незалежності "суду". Відповідач зазначає: " Пункт 1 ст. 6 КЗПЛ вимагає, щоб «суд», що підпадає під його дію, був неупередженим. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, пункт 93). ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості. А саме, ЄСПЛ проводить відмінність між: 1) суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі; 2) об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь обгрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест). Щодо суб'єктивного тесту, то він полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Проте презюмусться особиста неупередженість. Приклади: коментарі судді щодо спроможності сторони захисту і оцінка можливого завершення справи на думку Євросуду викликало обгрунтовані сумніви у неупередженості судді (Lavents v Latvia (2002 р.), тощо. Щодо дотримання вимог об'єктивного тесту. Так у справі Piersack v Belgium (1982 г.) ЄСПЛ постановив, що внутрішні суди повинні викликати довіру у громадськості і, особливо, у обвинувачених в ході кримінального процесу, а також суддя, у відношення якого є обгрунтовані побоювання недостатньої неупередженості, повинен негайно взяти відвід. Аналогічні приписи викладені і в ст.ст. 35, 38 ГКП України, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Приймаючи до уваги, що судом безпідставно порушуються строки розгляду справи, ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» вважає, що вказані дії суду свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді."
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно положень ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суд, дослідивши заяву відповідача про відвід судді Усатенко І.В., дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з огляду на наступне. Фактично, відповідач вказує, що про упередженість судді свідчить розгляд справи поза межами строків, передбачених процесуальним законодавством. Отже відповідач не погоджується з процесуальними рішеннями судді, що були зумовлені необхідністю перенесення розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на вказане суб'єктивна думка щодо процесуальних рішень, які повинні були бути прийняті суддею у даній справі, не можуть бути підставою для відводу судді.
Додатково, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Таким чином, строк розгляду справи та перенесення розгляду справи у разі об'єктивної необхідності, не може вказувати на наявність підстав для відводу складу суду в розумінні ст. 35 ГПК України, а відповідні висновки, покладені судом в обґрунтування прийнятих процесуальних документів можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення до суду вищої інстанції.
При цьому в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, в тому числі, у випадку надходження заяви про відвід судді (п.5 ч.1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно п. 9 ч.1 ст. 229 вказаного нормативно-правового акту провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 228 цього Кодексу - до вирішення питання про відвід.
За таких обставин, виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу, необхідність зупинення провадження по справі до вирішення питання про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи № 910/11124/19 та передачу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" про відвід судді Усатенко І.В. для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 7 ст. 233 ГПК України виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
Керуючись приписами ст.ст. 39, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Зупинити провадження у справі № 910/11124/19 до вирішення питання про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи №910/11124/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" про стягнення 41635415,90 грн.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд"про відвід судді Усатенко І.В. від розгляду справи №910/11124/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Київпідземшляхбуд" про стягнення 41635415,90 грн передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В.Усатенко