Ухвала
24 січня 2020 року
м. Київ
справа № 592/6481/19
провадження № 61-1173ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 08 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У квітні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
№ б/н від 14 лютого 2011 року у розмірі 42 319, 68 грн.
В обґрунтування свого позову зазначало, що 14 лютого 2011 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого ліміту на картковий рахунок, однак внаслідок неналежного виконання кредитних зобов'язань у відповідача станом на 26 березня
2019 року утворилась заборгованість в розмірі 42 319, 68 грн,
яка складається із: 16 371, 10 грн - заборгованості за тілом кредиту;
9 487, 59 грн - заборгованості за простроченим тілом кредиту;
13 169, 58 грн - пеня на прострочену суму заборгованості; 800 грн - пеня
за несвоєчасність сплати боргу від 100 грн; 500 грн - штраф (фіксована складова); 1 991, 41 грн - штраф (процентна складова).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду
від 05 грудня 2019 року, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 14 лютого 2011 року
в розмірі 28 350, 10 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
У січні 2020 року до Верховного Суду надійшлакасаційна скарга
ОСОБА_1 ,в якій заявник просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2019 року, залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повній мірі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У клопотанні, доданому до касаційної скарги заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, зазначаючи,
що оскаржену постанову суду апеляційної інстанції було отримано
ним 11 грудня 2019 року, що підтверджується копією конверта Сумського апеляційного суду.
Оскільки причина пропуску цього процесуального строку є поважною,
строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі,
що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень
та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, відноситься до категорії малозначних, оскільки ціна позову становить
42 319, 68 грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2020 року
не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн).
Заявник вказав, що у касаційній скарзі ним порушено питання права,
яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд не може погодитись із тим, що ця справа, в якій рішенням
суду стягнуто з відповідача суму заборгованості по кредиту (тіло кредиту),
а в решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Випадків, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку
на касаційне оскарження рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 08 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 08 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою касаційну скаргу ОСОБА_1 рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 08 липня 2019 року, яке залишене без змін
постановою Сумського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року,
у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников