Справа № 699/61/20
Номер провадження № 1-кс/699/15/20
про повернення клопотання про арешт майна
23.01.2020 року м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 розглянувши матеріали клопотання заступника начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2 , погодженого прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250190000039 від 22.01.2020 року,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області звернувся з клопотанням заступник начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2 , погодженого прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , про арешт майна - риби виду сом в кількості 9 одиниць різних розмірів, загальною масою 12 кілограм, вилучену 21.01.2020 під час огляду місця події, проведеного в прибережній зоні річки Рось біля урочища «Сатана», поблизу с. Яблунівка, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, та надання дозволу на її реалізацію.
Клопотання мотивоване тим, що 21.01.2020 о 12 год. 44. хв. до Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що на р. Рось в с. Яблунівка Корсунь-Шевченківського району Черкаської області було виявлено двох браконьєрів, які здійснювали вилов риби забороненим способом - сітками. В ході розгляду повідомлення на місці події виявлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які здійснили вилов 9 голів риби виду сом забороненим способом за допомогою сіток.
Відомості про дане кримінальне правопорушення 22.01.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровані за №12020250190000039.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.1 ст.249 КК України.
Перевіривши клопотання та додані до нього документи, встановлено, що клопотання не відповідає вимогам ст.171 КПК України, тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків з наступних підстав.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Частиною 1 статті 249 КК України передбачена кримінальна відповідальність за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду.
У поданому клопотанні не зазначена попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого подається клопотання, а лише зазначена стаття закону про кримінальну відповідальність, що унеможливлює зробити висновок щодо обов'язкових ознак злочину.
Крім того, клопотання не містить розрахунку заподіяної шкоди, що унеможливлює зробити висновок про наявність в діяннях осіб кримінального, а не адміністративного правопорушення.
При цьому, слідчий в порушення вказаних вище вимог, передбачених ст. 170 КПК України у клопотанні не посилається на наявність будь-яких даних про те, що існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрата, знищення, перетворення, передача чи відчуження майна.
Речові докази, які, на думку слідчого, слід реалізувати не зафіксовані за допомогою фотографування або відеозапису, що є порушенням ч.6 ст.100 КПК України.
Із викладеного вбачається недотримання слідчим вимог ст. 171 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодеку, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищезазначене, клопотання слідчого про арешт майна, у відповідності до ч. 3 ст. 172 КПК України, підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 171, 172 ч.3 КПК України,
Клопотання заступника начальника СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_2 , погоджене прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250190000039 від 22.01.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1