Справа № 699/911/19
Номер провадження № 2/699/67/20
/заочне/
20.01.2020 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря судового засідання Таран О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Перебийніс С.В.,
представника третіх осіб - Бандурко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служби у справах дітей Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, органу опіки та піклування в особі Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та передачу дитини бабі,
Позивач звернулася до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з даним позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передати їй дитину.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ОСОБА_2 є її дочкою, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину ОСОБА_3 , відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Мати ОСОБА_2 вихованням дитини не займається, не спілкується з нею, тобто ухиляється від виконання батьківських обов'язків, дитина більше року проживає разом з нею, тому просить позбавити відповідача батьківських прав та передати їй дитину.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Перебийніс С.В. в судове засідання з'явилися, позов підтримали та надали пояснення аналогічні до його змісту. Проти ухвалення заочного рішення не заперечили.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час, місце розгляду справи була повідомлена вчасно, в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом опублікування оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала (а.с.47, 66).
Представник третіх осіб ОСОБА_4 просила задовольнити позов.
Свідок ОСОБА_5 , яка є сусідкою позивача, показала, що остання утримує свою внучку з 2018 року. Донька позивача з осені 2018 року залишила свою дитину позивачу та виїхала із співмешканцем у невідомому напрямку. Мати жодним чином не цікавиться своєю дитиною.
Свідок ОСОБА_6 , яка є сусідкою позивача, показала, що остання утримує доньку відповідача. Мати дитини більше року взагалі не цікавиться дитиною, не утримує її матеріально, не цікавиться життям дитини.
Свідок ОСОБА_7 показала, що їй відомо, що позивач проживає зі своєю онукою. Донька позивача, яка є відповідачем у справі жодним чином не цікавиться дитиною, не спілкується з нею, матеріально не утримує майже з народження.
Свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою позивача, показала, що з позивачем, з листопада 2018 року проживає її онука. Мати дитини - відповідач у справі, виїхала в невідомому напрямку. З осені 2018 року відповідач не приймає участі у вихованні дитини.
Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника третіх осіб, показання свідків, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення повністю.
В суді встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 23 травня 2018 року виконавчим комітетом Карашинської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаській області, батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 (а.с.34).
Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00023240499 від 26.06.2019 року (а.с.7-8) державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч.1 ст.135 СК України, якою передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 та бабою ОСОБА_3 .
ОСОБА_1 є власником 25/100 житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 (13-21), де проживали її донька та онука.
В листопаді 2018 року відповідач виїхала проживати до м.Києва, залишивши малолітню дитину ОСОБА_3 проживати разом з бабою ОСОБА_1 ..
Довідкою про склад сімК'ї, виданої квартальним комітетом №4 від 14.05.2019 року підтверджується, що ОСОБА_1 разом з малолітньою ОСОБА_3 проживають по АДРЕСА_2 (а.с.26). ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання (а.с.25).
Згідно актів обстеження матеріально-побутових умов від 20.04.2019 року, 14.05.2019 року за вказаною адресою створені належні умови для проживання дитини (а.с.22, 23).
Згідно характеристики на ОСОБА_2 , видану 20.04.2018 року квартальним комітетом №4 у м.Корсуні-Шевченківському (а.с.24), за період проживання малолітньої ОСОБА_3 у баби ОСОБА_1 її мати життям та здоров'ям малолітньої доньки не цікавилася, участі у вихованні не брала.
Письмовими показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5. , ОСОБА_7 підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 не проживає зі своєю дитиною ОСОБА_3 , не займається її вихованням, утриманням, дитиною не цікавиться (а.с.27-30).
Мати дитини ОСОБА_2 за період проживання її дитини у сім'ї позивача дитиною не цікавиться, з нею не спілкується, ніякої участі у її вихованні та утриманні не бере, не збирається забирати дитину на проживання до себе. Вказані обставини підтверджується письмовими доказами та показаннями свідків.
Орган опіки та піклування Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_3 (а.с.11-12).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов"язані виховувати дитину, піклуватися про ї здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
В статті 150 СК України, закріплені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України, підставою позбавлення батьків батьківських прав може бути ухилення останніх від виконання обов'язків по вихованню дитини.
В п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30.03.2007 року № 3 зазначено, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до ч.2 п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як передбачено статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка відповідно до ст. 9 Конституції України діє як складова національного законодавства України, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчим органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Під час розгляду справи підтверджується винна поведінка та свідоме нехтування батьківськими обов'язками відповідачем, які свідчать про ухилення нею від виховання дитини і, як наслідок, необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав відповідно до ст.164 СК України.
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.
В ст.167 СК України закріплені норми влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, зокрема частиною четвертою передбачено, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.
Оскільки відомості про батька малолітньої ОСОБА_3 записані за вказівкою матері, у зв'язку з чим дитина не може бути передана батьку, тому суд вважає доцільним передати дитину бабі.
На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно 1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 СК України аліменти сплачуються щомісячно.
Згідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Враховуючи те, що відповідач не надала відомостей про її майновий стан, джерело доходів, стан здоров'я, наявність у неї інших утриманців, суд вважає за необхідне присудити аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1.ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивачем позов поданий до суду 06.09.2019 року, тому з вказаної дати суд присуджує аліменти на утримання дитини.
Суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України.
При цьому, оскільки позивач не заявляла вимогу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 , яку суд позбавляє батьківських прав відносно ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 у місячний строк з дня набрання даним рішенням суду законної сили відкрити особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити його відповідачу, яка має перераховувати на вказаний рахунок аліменти, визначені даним рішенням суду.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1536,80 грн.
Керуючись ст.ст.263-265, 280-289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служби у справах дітей Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, органу опіки та піклування в особі Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та передачу дитини бабі - задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , місце проживання не відомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі, батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Передати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованій та жительці АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , місце проживання не відомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення повноліття дитиною, які перераховувати на її особистий рахунок у відділенні Державного ощадного банку України.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць, в решті рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.
Зобов'язати ОСОБА_1 у місячний строк з дня набрання даним рішенням суду законної сили відкрити особистий рахунок на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні Державного ощадного банку України.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , місце проживання не відомо, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , інші відомості суду не відомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої та жительки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 судовий збір в сумі 1536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга може бути поданою до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Корсунь-Шевченківський районний суд.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Свитка С.Л.