Справа № 699/27/20
Номер провадження № 1-кс/699/6/20
про арешт майна
20.01.2020 року м. Корсунь-Шевченківський
Слідчий суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , про арешт майна,
В провадженні СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області знаходиться кримінальне провадження №12020250190000008 за повідомленням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 05.01.2020, близько 17:00 год., в с. Гарбузин Корсунь-Шевченківського району Черкаської області по вул. Перемоги навпроти будинку № 33 (автодорога Корсунь-Шевченківський - Черкаси) водій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , рухаючись за кермом автомобіля ВАЗ 21102 днз. НОМЕР_1 синього кольору, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, рухався в напрямку м. Корсунь-Шевченківський, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку в темну пору доби, порушив ПДР і виїхав на узбіччя дороги, де скоїв наїзд на двох неповнолітніх пішоходів, що рухались у попутному напрямку. В результаті ДТП пішоходи, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_2 , отримав тілесні ушкодження у виді перелому лівої нижньої кінцівки, ВЧМТ від яких помер у кареті ВШМД під час доставляння до Корсунь-Шевченківської ЦРЛ, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої плечової кістки, закритого перелому нижньої третини правої гомілки зі зміщенням уламків, рваної рани правої гомілки, перебуває в травматологічному відділенні Корсунь-Шевченківської ЦРЛ.
Відомості про дане кримінальне правопорушення 05.01.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровані за №12020250190000008.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
08.01.2020 року до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Корсунь-Шевченківського відділу Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_11 , про арешт майна.
Внесене клопотання мотивоване тим, що з метою не відчуження майна, а саме: транспортного засобу «ВАЗ 21102», 2004 року виготовлення, синього кольору з номером кузова - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_5 та який знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_8 , виникла необхідність арештувати вказане у клопотанні майно до прийняття кінцевого рішення по вищевказаному кримінальному провадженню.
Вказаний арешт необхідний з метою забезпечення збереження речового доказу (транспортний засіб ВАЗ 21102», 2004 року виготовлення), відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Факт, що на автомобіль ВАЗ 21102 днз. НОМЕР_1 синього кольору номер кузова - ХТА21 ]. НОМЕР_4 має відношення до ДТП та зберіг на собі його сліди підтверджено протоколом огляду місця події із фототаблицею до протоколу огляду місця події від 05.01.2020.
У зв'язку з вище викладеним прийнято рішення про вилучення вказаного транспортного засобу із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключем від замка запалення. Таким чином вилучене майно набуло статусу тимчасово вилученого майна, вилучення якого відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України може здійснюватися шляхом огляду, обшуку.
Перелік і види майна, що належить арештувати:
-автомобіль ВАЗ 21102 днз. НОМЕР_1 синього кольору, номер кузова - НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_5 , жителькою АДРЕСА_4 ;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;
-ключ від замка запалювання вказаного автомобіля.
Відповідно до даних ТСЦ №7144 РСЦ МВС в Черкаській області автомобіль ВАЗ 21102 д.н.з. НОМЕР_1 синього кольору, номер кузова - НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_5 , жителькою АДРЕСА_4 .
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали дане клопотання, просили його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_5 визнала, що автомобіль є речовим доказом, але заперечила проти накладення арешту на транспортний засіб, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та ключа від замка запалювання вказаного автомобіля, оскільки, на її думку, вони не будуть належно збережені слідчими органами.
Перевіривши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання.
У відповідності до положень ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами, згідно ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Строк подання до суду клопотання про арешт майна, що передбачений ч.5 ст.171 КПК України, слідчим не порушено.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчим суддею з'ясовано всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З метою об'єктивного та всебічного розслідування вищевказаного кримінального провадження та враховуюче те, що вказане майно, має значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому може бути використане в якості речового доказу, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України, є обґрунтованим і тому підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 117, 167, 170, 172-173, 309, 395 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250190000008 задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб «ВАЗ 21102», 2004 року виготовлення, синього кольору з номером кузова - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_5 , що знаходився у фактичному користуванні ОСОБА_8 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ключ від замка запалювання вказаного автомобіля, залишивши їх в розпорядженні слідчого на час досудового розслідування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1