Справа № 697/119/20
Провадження № 2-з/697/1/2020
24 січня 2020 року
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Г.С. Русаков розгляднувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову -
Заявник звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборони Приватному акціонерному товариству «Миронівський хлібопродукт» (в тому числі всім відокремленим підрозділам) до ухвалення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» про визнання права власності на нерухоме майно вчиняти:
• дії по укладенню будь-яких правочинів, предметом яких є нерухоме майно, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
• перешкоди ОСОБА_1 та членам її родини у доступі до нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування наданої заяви посилається на те, що нею готується позовна заява до суду .
Крім того зазначила, що з 11 липня 2009 року вона прийнята на перше робоче місце, як молодий спеціаліст, стажистом на посаду майстра Закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» Комплекс з переробки курчат -бройлерів.
12.10.2009 року її переведено на посаду майстра дільниці пакування.
04.09.2011 року Закрите акціонерне товариство «Миронівська птахофабрика перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Миронівська птахофабрика»
01.01.2014 року Назву дільниці змінено на «Фасування та пакування частин тушки».
24.10.2015 року її переведено майстром дільниці тари.
24.10.2017 року її переведено майстром дільниці відділення первинної обробки.
01.10.2018 року її переведено майстром цеху первинної обробки
20.04.2019 року її переведено начальником цеху первинної обробки.
15 січня 2009 року за ВАТ «Миронівський хлібопродукт» було зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа 38,7 кв. м.
10 квітня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Миронівська птахофабрика» (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Суборендар) було укладено договір суборенди квартири АДРЕСА_2 2109 (надалі Договір).
Згідно пункту 1.1. Договору цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із передачею Орендодавцем Суборендарю у платне користування житлового приміщення з можливістю укласти договір купівлі - продажу квартири відповідно до умов даного договору (надалі іменується квартира, що наймається). Адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.2.1.2 Договору якщо Суборендар пропрацює на підприємстві Групи компаній «Миронівський хлібопродукт» 10 років з дати видачі Наказу про прийняття на роботу на підприємство Групи компаній «Миронівський хлібопродукт» Суборендар має право викупу квартири по ціні 1000 гривень.
У жовтні 2019 року вона неодноразово зверталася із проханням укласти договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов Договору.
Наслідком стало її звільнення. Так 27 листопада 2019 року ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін п. 1 ст 36 КЗпП України.
В даний час ПАТ « Миронівський хлібопродукт» відмовився виконувати умови договору, а тому позивач змушена звернутися до суду за захистом її права як працівника, на набуття права власності на житло за укладеним Договором із позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Після звільнення сім'я ОСОБА_1 налякана, так як тривають прямі погрози від працівників служби безпеки підприємства. Також неодноразово було здійснено проникнення до житлового приміщення заявника, в якому проживає малолітня дитина.
Так 26 грудня 2019 року зафіксовано проникнення до постійного місця проживання заявника, пошкоджено двері та замок. Було викликано працівників поліції.
27 грудня 2019 року було витрачено кошти, замінено вхідні двері на нові.
21 січня 2020 року стало відомо про заміну невідомими особами вхідних дверей до житла, в якому проживає заявник та її родина. У квартирі залишились речі родини заявника.
З 21 січня 2020 року ОСОБА_1 з дитиною фактично залишилася на вулиці, без необхідних речей (в тому числі дитячих), а тому вони ночували у родичів її чоловіка.
З огляду на те, що ОСОБА_1 , виконавши всі умови Договору, набула право викупу нерухомого майна, вважає дії роботодавця , власника житла неправомірними. Даний спір можливо вирішити тільки в судовому порядку. В даний час здійснюються дії щодо перешкоджання проживанню нею у спірній квартирі. Із слів працівників служби безпеки їй відомо про передачу права власності даної квартири іншим працівникам, саме з цих причин було поставлено вимогу звільнити квартиру. За вказаних обставин, з метою захисту прав заявника як позивача по справі, а також з метою попередження потенційних труднощів при виконанні судового рішення заявник звернувся до суду із вказаною заявою про забезпечення позову.
У судове засідання сторони не викликалися.
У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом».
Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову - задовольнити.
Забезпечити позов шляхом:
1. накладення арешту на нерухоме майно, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
2. заборони Приватному акціонерному товариству «Миронівський хлібопродукт» (в тому числі всім відокремленим підрозділам) до ухвалення судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миронівський хлібопродукт» про визнання права власності на нерухоме майно вчиняти:
- дії по укладенню будь-яких правочинів, предметом яких є нерухоме майно, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
- перешкоди ОСОБА_1 та членам її родини у доступі до нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Про застосовані заходи забезпечення позову повідомити компетентні органи влади, в тому числі реєстраційні органи, у встановленому законодавством порядку до завершення судового розгляду вказаної цивільної справи та набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвала підлягає до негайного виконання та набирає законної сили з моменту її підписання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя підпис Г . С . Русаков