Справа №-613/891/18 Провадження №-1-кп/613/16/20
24 січня 2020 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Богодухові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, громадянки України, українки, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, має двох неповнолітніх дітей, проживаючої до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
16 липня 2018 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.ч.1,2 ст.190, ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України звільненої від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
17 жовтня 2018 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190, ч.2 ст.186, ст.ст.70,71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
8 листопада 2019 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі,
яка обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України,-
ОСОБА_4 вчинивши раніше 06 квітня 2018 року злочини, передбачені ч.ч.1,2 ст.190 КК України, за які була засуджена 16 липня 2018 року вироком Жовтневого районного суду м.Харкова, 11 квітня 2018 року, близько 12 години 00 хвилин, перебуваючи в холі першого поверху адміністративної будівлі Комунального закладу «Солоницівський ліцей №1» Дергачівської районної ради Харківської області, розташованого за адресою: Харківська область Дергачівський район смт.Солоницівка вул.Сумський Шлях, буд.4, маючи та реалізуючи свій прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, діючи повторно, ввівши в обману раніше невідому малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом повідомлення неправдивих відомостей про тимчасове використання і повернення пари золотих сережок, що знаходились у вухах останньої, а саме: їх фотографування в якості зразку, для подальшого придбання ідентичних, за допомогою фотоапарату, який знаходився в машині за межами закладу, отримала від ОСОБА_5 пару сережок із золота 585 проби, загальною вагою 1,73 грами, із вставками кубиків цирконію, яка будучи введена в оману, добровільно передала сережки ОСОБА_4 , попередньо знявши їх з вух, вважаючи що надавши сережки для фотографування вона допоможе ОСОБА_4 у пошуку ідентичних сережок. Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, отримавши шляхом обману сережки із золота, вийшовши із приміщення зазначеного навчального закладу, покинула місце вчинення злочину, чим заволоділа парою сережок із золота 585 проби, загальною вагою 1,73 грами, із вставками кубиків цирконію, чим завдала ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на загальну суму 1643 гривні 50 копійок.
Крім того, ОСОБА_4 11 травня 2018 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , маючи та реалізуючи свій прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, діючи повторно, ввівши в обману раніше невідому малолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом повідомлення неправдивих відомостей про отримання від матері ОСОБА_7 дозволу на примірювання і повернення пари золотих сережок, що знаходились у вухах останньої, отримала від ОСОБА_7 пару сережок із золота 585 проби, загальною вагою 0,95 грами, яка будучи введена в оману, добровільно передала сережки ОСОБА_4 , попередньо знявши їх з вух, вважаючи що вона може це зробити оскільки є дозвіл матері. Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, отримавши шляхом обману сережки із золота, покинула місце вчинення злочину, чим заволоділа парою сережок із золота 585 проби, загальною вагою 0,95 грами, із вставками кубиків цирконію, чим завдала ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 902 гривні 50 копійок.
Крім того, ОСОБА_4 11 травня 2018 року близько о 16 годині 00 хвилин перебуваючи на вулиці Шевченка в м.Богодухів, на невеликій відстані від приміщення магазину «Софіандр», розташованого за адресою: Харківська область м.Богодухів вул.Чалого, буд.6, маючи та реалізуючи свій прямий умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, переслідуючи корисливий мотив, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, діючи повторно, ввівши в обману раніше невідомих малолітню ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та малолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом повідомлення неправдивих відомостей про отримання від матері ОСОБА_10 і ОСОБА_9 дозволу на примірювання і повернення пари золотих сережок, що знаходились у вухах останньої, зняла з вух ОСОБА_9 пару сережок із золота 585 проби, загальною вагою 0,95 грами, яка будучи введена в оману, добровільно надала можливість ОСОБА_4 зняти з себе сережки, вважаючи що вона може це зробити оскільки є дозвіл матері. Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний умисел, отримавши шляхом обману сережки із золота, покинула місце вчинення злочину, чим заволоділа парою сережок із золота 575 проби, загальною вагою 0,95 грами, чим завдала ОСОБА_11 матеріальної шкоди на загальну суму 475 гривень 50 копійок.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190 КК України визнала повністю, щиро розкаялася, пояснила, що вона дійсно, 11 квітня 2018 року шляхом обману заволоділа золотими прикрасами неповнолітньої ОСОБА_12 , 11 травня 2018 року шляхом обману заволоділа золотими прикрасами неповнолітньої ОСОБА_13 та в цей самий день також шляхом обману золотими прикрасами неповнолітньої ОСОБА_14 , уточнила що погроз чи насилля до неповнолітніх вона не застосовувала. Підтвердила, що події відбувалися саме так як вказано в обвинувальному акті, повністю погодилася з найменуванням, вагою та вартістю майна, яким вона заволоділа. Заявлені законними представниками потерпілих цивільні позови визнала в повному обсязі.
Законні представники малолітніх потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилися, надали заяви з проханням слухати справу за їх відсутності. Зазначили, що не заперечують проти розгляду справи у порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, уточнили, що наслідки розгляду справи згідно даної статті їм відомі та зрозумілі. Стосовно міри покарання обвинуваченій ОСОБА_7 та ОСОБА_9 покладаються на думку суду, ОСОБА_5 просила призначити покарання у виді позбавлення волі.
Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, обвинуваченою ОСОБА_4 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайстві), вчиненому повторно і кваліфікує її дії за ч.2 ст.190 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних нею злочинів, характеристику її особистості, яка полягає в тому, що вона раніше неодноразово судима за злочини проти власності, нові злочини скоїла до постановлення вироку Ленінського районного суду м.Харкова від 08.11.2019 року, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, має двох неповнолітніх дітей, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, завдану матеріальну шкоду відшкодовано частково.
Обставиною, яка пом'якшує покарання для підсудної, суд визнає її щире каяття.
Обставинами, які обтяжуюють покарання для підсудної, суд визнає вчинення злочинів щодо малолітніх дітей та вчинення злочину в присутності дитини.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 , покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі. Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_4 скоїла злочини до ухвалення вироку суду від 8 листопада 2019 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України, їй необхідно остаточно призначити покарання із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі.
При цьому судом враховано положення п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що "призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів".
З урахуванням обставин справи, наявності пом'якшуючої та обтяжуючих обставин, ставлення обвинуваченої до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченої, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення неможливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати покарання у виді позбавлення волі.
Строк відбування покарання суд вважає за необхідне рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 21.08.2018 року
Стосовно цивільних позовів потерпілих - ОСОБА_8 на суму 902 грн. 50 коп. та ОСОБА_11 на суму 475 грн., суд зазначає наступне.
Цивільні позови заявлені потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_11 на суми відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню, в межах заявлених вимог, у зв'язку з визнанням обвинуваченою ОСОБА_4 позовних вимог в повному обсязі. При вирішенні цивільного позову суд керується положеннями ч. 2 ст. 77 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України, з аналізу змісту яких вбачається, що у разі відсутності спору щодо розміру завданої матеріальної шкоди наявність та розмір такої шкоди доказуванню не підлягають. При цьому, суд виходить з розміру спричиненої потерпілим матеріальної шкоди згідно фактичних обставин справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно вимог ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 07.06.2018р. №12897 розмір матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_8 від скоєння злочину складає 902 грн. 50 коп.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 11.06.2018р. №12899 розмір матеріального збитку, спричиненого ОСОБА_11 від скоєння злочину складає 475 грн. 50 коп.
Оскільки вина обвинуваченої у заподіянні матеріальної шкоди потерпілим знайшла повне своє підтвердження у судовому розгляді та наявними матеріалами справи та яка залишається не відшкодованою, крім того встановлений причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченої ОСОБА_4 і заподіянням потерпілим матеріальної шкоди, тому суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченої на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду у розмірі 902 грн. 50 коп. та на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду у заявленому розмірі - 475 грн..
В задоволенні позову ОСОБА_6 суд вважає за необхідне відмовити, оскільки золоті сережки вагою 1,73 грами вартістю 1643 грн. 50 коп. їй було повернуто, про що свідчить написана нею власноруч розписка від 22.05.2018 року
Обговорюючи питання про відшкодування судових витрат, які складаються з витрат на проведення судово-товарознавчих експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати в сумі 1859 грн.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 174, 349, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_15 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням раніше ухваленого вироку від 8 листопада 2019 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.190 КК України, остаточно призначити покарання ОСОБА_16 , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_16 рахувати з 21.08.2018 року.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 902 (дев'ятсот дві) гривні 50 (п'ятдесят) копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 475 (чотириста сімдесят п'ять) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
В задоволенні цивільного позову ОСОБА_6 - відмовити.
Речові докази по справі: дві золоті сережки, які знаходяться на зберіганні у законного представника потерпілої ОСОБА_6 - залишити власнику; кредитний договір під заставу майна від 11.04.2018 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , в доход держави, витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз в сумі 1859 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченій.
Суддя