Справа № 567/1300/19
14 січня 2020 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Гічиновська Я.В.
з участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання
встановив
ОСОБА_1 звернулась з позовом в суд і просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Свою заяву мотивує тим, що дочку ОСОБА_4 утримує одна і не має достатніх матеріальних коштів на утримання повнолітньої дочки, яка на даний час навчається у Приватному вищому навчальному закладі "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж", оскільки працевлаштована в ПАТ «Укрпошта» на 0,6 ставки і у зв'язку з цим просить стягнути, відповідно до ст.199 СК України, з ОСОБА_3 , як батька ОСОБА_4 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно на утримання дочки до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення донькою 23 років.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи це тим, що не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дочки, оскільки будучи працевлаштованим в Республіці Польща, має незначні доходи та при цьому несе значні витрати на оренду житла, а решту отриманого заробітку витрачає на проїзд, придбання продуктів харчування та інші речі. Окрім того, зазначає, що на його частковому утриманні перебуває його мати, яка є особою з інвалідністю 3 групи та яка потребує періодичного лікування.
Ухвалою суду від 22.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 23.12.2019 року, відзив на позов подав 14.01.2020 року, тобто з порушенням строку, встановленого ухвалою суду від 22.11.2019. Разом з відзивом на позов відповідачем подано докази.
У зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.7 ст.178 ЦКК України та ч.3 ст.83 ЦПК України.
Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження учасники справи не подавали.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Позивач пояснила, що згідно рішення Острозького районного суду з відповідача на її користь стягувались аліменти на утримання їх дочки Ілони і у зв'язку з досягненням дочкою повноліття стягнення аліментів припинено.
Зазначила, що працює на 0,6 ставки в ПАТ «Укрпошта», де отримує невелику заробітну плату, має добрий стан здоров'я та, окрім дочки Ілони, має на утримані двох малолітніх дітей, а тому не може забезпечити належне утримання дочки ОСОБА_5 , яка продовжує навчання та не працевлаштована, оскільки навчається на денній формі навчання.
Пояснила, що дочка ОСОБА_4 , фактично проживає з нею і, будучи повнолітньою, продовжує навчання, навчаючись в Приватному вищому навчальному закладі "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" на денній формі навчання і в зв'язку з цим просить стягнути з відповідача, який є батьком ОСОБА_4 та не виконує належним чином свого обов'язку по утриманню дочки, на утримання останньої 1500 грн. щомісячно до закінчення дочкою навчання, вказуючи на те, що вона свій обов'язок по утриманню дочки, яка продовжує навчання, виконує належним чином.
Зазначила, що ОСОБА_4 в навчальному закладі навчається на платній формі навчання.
Пояснила, що вона та дочка мають добрий стан здоров'я та визнала, що відповідач має матір, яка є особою з інвалідністю 3 групи та потребує лікування, зазначивши, що у матері відповідача є ще двоє дітей, які можуть, у разі необхідності, надавати допомогу матері.
Зазначила, що за дочкою закріплено місце у гуртожитку навчального закладу, однак фактично дочка більшість часу проживає з нею, а саме за місцем реєстрації місця проживання дочки в АДРЕСА_1 , оскільки щоп'ятниці приїздить додому, де перебуває до неділі, а також перебуває вдома під час канікул, які тривають з 13 грудня по 17 лютого та протягом липня-серпня.
Вважає, що відповідач приховує своє дійсне матеріальне становище, оскільки за інформацією, яку він надав для дочки, він має у власності автомобіль іноземного виробництва та відпустку проводить поза межами України.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що відповідач працевлаштований за трудовим договором в Республіці Польща, де працює на 1/2 ставки та отримує заробітну плату в розмірі 1125 злотих на місяць. Пояснила, що за умовами договору оренди житлового приміщення відповідач сплачує 600 злотих орендної плати, що становить значну частину його заробітної плати.
Пояснила, що відповідач на даний час підприємницькою діяльністю не займається. Зазначила, що на утриманні відповідача перебуває його матір, яка є пенсіонеркою та особою з інвалідністю 3 групи і потребує лікування.
Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
В судовому засіданні з пояснень сторін та свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі та мають дочку ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас, з пояснень сторін та виконавчого листа Острозького районного суду від 22.06.2006 року вбачається, що з 02.06.2006 року з відповідача на користь позивача стягувались аліменти на утримання їх дочки ОСОБА_3 до її повноліття у розмірі 1/4 частини його доходу щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З пояснень позивачки та довідки Хорівської сільської ради Острозького району №2199 від 20.11.2019 року встановлено, що ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 , де також проживає і її матір - позивачка по справі.
Відповідно до довідки приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" встановлено, що ОСОБА_4 з 01.09.2019 року навчається в зазначеному навчальному закладі на денній формі навчання та має закінчити вищий навчальний заклад 30.06.2021 року.
Квитанціями АТ КБ «ПриватБанк» від 02.08.2019 та від 18.11.2019 підтверджена сплата позивачкою за навчання дочки в зазначеному навчальному закладі щоразу по 4650 грн.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.
В судовому засіданні відповідач доказів того, що він бере належну участь в утриманні своєї повнолітньої дочки ОСОБА_4 , яка продовжує навчання, не надав. Водночас, представник відповідача не заперечила того, що відповідач не утримує дочку, яка продовжує навчання.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
В судовому засіданні встановлено, що за місцем навчання ОСОБА_4 забезпечена місцем в гуртожитку, однак там не зареєстрована та протягом більше 6 місяців на рік проживає в с.Хорів Острозького району з матір'ю.
Отже в позивачки, на підставі ч.3 ст.199 СК України, виникло право на звернення до суду з зазначеним позовом.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що повнолітня дочка сторін по справі фактично проживає разом з матір'ю, яка її і утримує і з 01.09.2019 року по 30.06.2021 року навчається в приватному вищому навчальному закладі "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" на денній формі навчання та не отримує від батька аліментів на своє утримання.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син, продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані їх утримувати до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Оскільки відповідач коштів на утримання дочки не надає, хоча зобов'язаний це робити за приписами ст.199 СК України, то з нього на користь позивачки необхідно стягнути витрати, пов'язані з утриманням дочки у зв'язку з її навчанням.
При цьому, суд бере до уваги, що відповідач працездатний та працевлаштований, доказів того, що він не має можливості надавати кошти на утримання дочки не подав.
Одночасно, суд бере до уваги, що відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку з врахуванням обставин, викладених у ст.182 СК України.
Визначаючи розмір аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, суд враховує обставини, визначені у ст.182 СК України - стан здоров'я та матеріальне становище сторін та ОСОБА_4 , наявність у позивачки інших утриманців, а саме дочки ОСОБА_6 , 2009 року народження та сина ОСОБА_7 , 2011 року народження.
При вирішенні спору, на підставі ч.1 ст.82 ЦПК України, якою визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, суд бере до уваги, що позивачкою по справі в судовому засіданні визнано, що відповідач має матір, яка є особою з інвалідністю 3 групи, однак зважає на пояснення сторін по справі про те, що ОСОБА_8 отримує пенсію, розмір якої не є меншим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який становить 1638 грн. Разом з тим, суд при вирішенні спору не бере до уваги письмові пояснення від імені ОСОБА_9 , які надала позивач у справі, зважаючи на те, що відповідно до ч.2 ст.76 та ст.90 ЦПК України клопотань про допит вказаної особи до суду не подавалось і ОСОБА_9 в суді не допитувалась.
Одночасно, суд бере до уваги, що сторонами наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, витрат на придбання нерухомого чи рухомого майна не доводилась, а тому при вирішенні справи виходить з наявних доказів.
При вирішенні позову суд враховує, що позивач та відповідач мають роботу і заробітна плата позивачки є значно меншою заробітної плати відповідача.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні на даний час становить 2102 грн.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач має можливість нести більші витрати на утримання дочки, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягувати аліменти в розмірі, який перевищує половину розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в розмірі 1151 грн.
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 30 жовтня 2019 року, а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Разом з тим, за правилами ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.
Враховуючи викладене, на підставі ст.180-182, 192, 199 Сімейного кодексу України, керуючись ст.5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
позов задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1151 грн. щомісячно з 30 жовтня 2019 р. до 30 червня 2021 року за умови продовження нею навчання. В іншій частині в задоволені позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.01.2020.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.