Справа № 356/530/19
(заочне рішення)
21 січня 2020 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Назарук В.А.
при секретарі - Власюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
в Острозький районний суд за підсудністю надійшла справа за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення 18598,62 заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову АТ КБ "ПРИВАТБАНК" зазначає, що відповідно до укладеного між ним та ОСОБА_1 договору від 04.10.2014 року, остання отримала кредит в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, за тратами здійсненими з 01.04.2015 - 43,2% на рік, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Вказує, що відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між нею та банком договір.
При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Зазначає, що відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Вказує, що п.2.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн., відповідач зобов'язалася сплачувати банку пеню відповідно до встановлених тарифів, а відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, остання зобов'язана сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Вказує, що відповідно до тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", базова відсоткова ставка в місяць становила 34,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, за тратами здійсненими, з 01.04.2015 - 43,2% на рік. Обов'язковий щомісячний платіж складав 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості), з 01.04.2014 - 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості).
Пеня за несвоєчасне погашення кредиту визначається в розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості та 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. та 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.
Зазначаючи про те, що відповідач порушила умови договору по поверненню коштів та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, позивач просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором станом на 20.05.2019 року на суму 18598,62 грн., яка складається з: 2851,21 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 12978,56 грн. - заборгованість за пенею за прострочене зобов"язання; 1407,01 грн. - заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 861,84 грн. - штраф (процентна складова), а також витрати на сплату судового збору у розмірі 1921 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданій до суду заяві позов підтримав та просив розгляд справи проводити за його відсутності, а в разі неявки відповідача, просить суд винести заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позов до суду не подала.
За клопотанням представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові докази в їх сукупності, вважає, що позов АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання. Згідно з п.1 ч.2 ст.11 та ч.2 ст.509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення зобов'язань.
В судовому засіданні встановлено, що 04.10.2014 року між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку "Універсальна, 55 днів пільгового періоду" в розмірі 2000 грн. з базовою відсотковою ставкою в місяць 2,9% (34,80% на рік), за тратами здійсненими з 01.04.2015 - 3,6% (43,2%) на рік. Обов'язковий щомісячний платіж складав 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості) (Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна 55 днів пільгового періоду").
Окрім того, пеня за несвоєчасне погашення кредиту визначається в розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. або 0,24% грн. від суми загальної заборгованості +100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.
Відповідно до п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який може збільшити або зменшити його в будь-який момент.
Одночасно п.1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин договору.
З анкети-заяви ОСОБА_1 від 04.10.2014 року вбачається, що вона була ознайомлена та згідна з Умовами надання банківських послуг і Тарифами банку.
Відповідно до п.2.1.1.4.2, п.2.1.1.4.6 Умов та Правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною договору, визначено що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а отже з відповідача на користь позивача слід стягнути тіло кредиту.
Оскільки за договором, укладеним між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 , остання взяла на себе зобов'язання погашати зазначений кредит та проценти по ньому щомісячно в розмірі 5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості), в строк до 25 числа місяця, наступного за звітним та зазначені обов'язки порушила, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, то у банку виникло право вимоги повернення частини позики, що лишилася в розмірі 2851,21 грн. - за простроченим тілом кредиту.
При вирішенні спору судом береться до уваги, що остання проплата заборгованості за кредитом зі сторони відповідача мала місце 09.11.2018 року, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Одночасно судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.
Окрім того, суд приймає до уваги, що відповідач частково виконувала умови договору.
Водночас, при укладенні кредитного договору від 04.10.2014 року, сторони домовились, що за порушення взятих зобов'язань по поверненню коштів більш ніж на 30 днів ОСОБА_1 зобов'язалася сплатити на користь банку штраф в фіксованій частині в розмірі 500 грн. та в розмірі 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг), в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та в розмірі 861,84 грн. (процентна складова).
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.1, 2 ст.549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору, у разі порушення взятих зобов'язань по поверненню коштів більш ніж на 30 днів, клієнт сплачує банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання перед банком порушила, то відповідно до умов договору та вимог ст.549 ЦК України з неї на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" підлягає стягненню штраф в розмірі 1361,84 грн., який складається з фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової - 861,84 грн., розмір яких підтверджується, доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості за кредитним договором.
Водночас, умовами договору, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
Так, при укладенні кредитного договору від 04.10.2014 року сторони домовились, що за несвоєчасне погашення кредиту визначається пеня, в розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості та 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. або 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (відповідно до тарифного плану карти "Універсальна, 55 днів пільгового періоду").
Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 12978,56 грн. заборгованості за пенею за прострочене зобов"язання та 1407,01 - пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.
Водночас суд вважає, що вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" про стягнення із ОСОБА_1 , окрім штрафів, ще й пені задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань.
Водночас, умовами договору, а саме пунктом 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.
Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення порядку й строків погашення кредиту свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача, окрім штрафів, ще й пені в розмірі задоволенню не підлягають.
При вирішенні зазначеного спору суд бере до уваги і те, що відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень та при цьому суд враховує, що відповідач належних доказів повернення грошових коштів за кредитним договором суду не подала.
З врахуванням наведеного, сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, становить 4213,05 грн. з яких: 2851,21 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1361,84 грн. заборгованості за штрафами.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1921 грн. судового збору, який за правилами ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача.
На підставі ст. 549, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив :
позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (юридична адреса: м.Київ, вул.Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 4213 грн. 05 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: 2851,21 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту, 500 грн. штраф (фіксована частина), 861,84 грн. штраф (процентна складова) та 1921 грн. витрат на сплату судового збору.
В іншій частині в задоволені позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.01.2020.
Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.