543/27/20
1-кп/543/26/20
23.01.2020 року смт Оржиця
Оржицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Оржиця кримінальне провадження, яке надійшло з угодою про примирення між потерпілим та підозрюваниму кримінальному провадженні №12019170280000281 від 08.12.2019 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воронинці, Оржицького району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, має на утриманні 1 неповнолітню дитину, працюючого вантажником у ТОВ «Новооржицький цукровий завод», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
07.12.2019 близько 23 години 00 хвилин (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_4 знаходився на вул. Центральна поблизу буд. № 12 в с. Воронинці Оржицького району Полтавської області, а саме неподалік Воронинцівського сільського будинку культури, разом з потерпілим ОСОБА_5 . В цей час у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на нанесення останньому тілесних ушкоджень.
Діючи по раптово виниклому злочинному умислу, спрямованому на умисне нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 підійшов до потерпілого та взявши його обома руками за верхній одяг в області грудей, наніс один удар лобом в обличчя потерпілого, а саме в область перенісся.
В результаті чого, своїми умисними злочинними діями ОСОБА_4 заподіяв потерпілому ОСОБА_5 , тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 217 від 18.12.2019 року у вигляді: синця із забитою раною в області перенісся з розповсюдженням на нижню повіку правого та лівого ока, які утворилася від дії тупого (тупих) предмету (предметів), при чому в ділянку голови було спричинено не менше 1 травматичного діяння і самі по собі по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Наведені дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ч. 2 ст. 125 КК України, тобто нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
10 січня 2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України, щодо наслідків укладення та затвердження угоди про примирення та щодо наслідків умисного невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України.
Відповідно до угоди сторони погодились про попереднє призначення покарання ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
На підставі ч.1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
На підставі ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, сторони добровільно уклали угоду про примирення, зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України та закону. Перешкод у призначенні покарання у виді штрафу судом не встановлено.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в обсязі підозри, погодився на застосування до нього узгодженого покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене сторонами покарання, пояснивши, що претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 не має, розуміє, що при затверджені угоди про примирення він буде позбавлений можливості вимагати притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та вимагати відшкодування шкоди.
Таким чином, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України.
Також судом встановлено, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст. 473 КПК України.
Згідно ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують вину обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжує покарання не встановлено. За даними характеристики обвинувачений ОСОБА_4 по місцю проживання та роботи характеризується позитивно.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної між сторонами.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.
Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 125 КК України є правильною.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Цивільний позов по справі не заявлений. Судові витрати по справі відсутні. Речові докази в кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 10 січня 2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Оржицький районний суд Полтавської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1