Дата документу 17.01.2020 Справа № 554/301/20
Провадження № 1-кс/554/1063/2020
17 січня 2020 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУ Національної поліції в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_2 , в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170300000051 від 14.01.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України про арешт майна -
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого посилається на наступне.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.01.2020 р. до чергової частини Полтавського РВП надійшло повідомлення про те, що на автодорозі Полтава-Котельва сталося ДТП з потерпілим.
14.01.2020 р. слідчим відділенням Полтавського РВП відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020170300000051з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 13.01.2020 р., близько 18:00 години, на автодорозі Полтава-Котельва поблизу Затуринського переїзду в межах Полтавського району сталося ДТП за участю вантажного автомобіля-паливозаправника «АПЗ-11» д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ-21099 д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , під час якої останній отримав тілесні ушкодження.
Під час проведення огляду місця ДТП автомобілі «АПЗ-11» д/н НОМЕР_1 та ВАЗ-21099 д/н НОМЕР_2 було вилучено та поміщено на майданчик для зберігання транспортних засобів ГУНП в Полтавській області.
Оскільки у даному випадку є всі підстави вважати, що вантажний автомобіль-паливозаправник «АПЗ-11» д/н НОМЕР_1 , є предметом, який зберіг на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ, а також враховуючи виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, вважаю за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Володільці майна в судове засідання не з'явилися.
Клопотання розглянуто за відсутності володільця майна.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На підставі викладено слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на майно.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 117, 131, 132, 167, 170-173, 175, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУ Національної поліції в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_2 - задовольнити
Накласти арешт на вантажний автомобіль-паливозаправник «АПЗ-11» д/н НОМЕР_1 , що належить АТ «Укргазвидобування», з позбавленням права відчуження, розпоряджання, використання та проведення будь-яких дій в т.ч. ремонтних робіт.
Визначити місце зберігання вилученого транспортного засобу майданчик для зберігання тимчасово вилучених транспортних засобів ЦЗ ГУНП в Полтавській області, розташований в с. Розсошенці Полтавського району, вул. Кременчуцька, 2-в.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1