Постанова від 22.01.2020 по справі 553/2636/19

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/2636/19

Провадження № 3/553/169/2020

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.01.2020м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Новак Ю.Д, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Флорівка, Чутівського району, Полтавської області, українця, громадянина України, працюючого водієм ПП «Євробус», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за ст. 121 ч.4 КУпАП, -

встановив:

До Ленінського районного суду м. Полтави надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за правопорушення передбачене ч.4 ст. 121 КУпП., після доопрацювання.

Разом з тим, судом встановлено, що органом, яким був складений протокол про адміністративне правопорушення, не усунені недоліки, визначені в постанові Ленінського районного суду м. Полтави від 19 грудня 2019 року, та крім рапорту інспектора роти №1 БУПП в Полтавській області ДПП Детюка Р. інших документів не надано.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За умовами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

При цьому, в силу положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.3 Конституції України).

У відповідності зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року (далі - ЄСПЛ ), не тільки Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), але й, практика ЄСПЛ застосовується судами України як джерело права, та має більшу юридичну силу чим норми КПК України, оскільки згідно ст.19 Закону, законодавчий орган держави (орган представництва) має здійснювати експертизу та перевірку чинних законів і підзаконних актів на відповідність Конвенції та практиці ЄСПЛ.

На підставі ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».

Окрім цього, згідно з рішенням Конституційного суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, яке є обов'язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо, є неналежними доказами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейра де Кастро проти Португалії від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 55 Конституції Українигарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Порушення справи про адміністративне правопорушення вчинюється за наслідками адміністративного проступку. Зазначені дії закріплюються складанням протоколу, що є єдиною підставою для розгляду адміністративної справи про будь-яке правопорушення. Інші документи не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, але на їх основі може бути складено протокол.

Відповідно до п.п.2 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ( у разі її виявлення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи, особі яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 304304 від 04.11.2019 року, в порушення положень ст. 256 КупАП, не вказано даних на підтвердження того, що притягуємий здійснював надання послуг з перевезення пасажирів у громадському транспорті.

Відповідно до ч. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС № 1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

В порушення ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС № 1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, у протоколі про адміністративне правопорушення у графі «до протоколу додається» посадовою особою вказано, що додається відео з камери ВІ 0055 та фото порушення, однак з матеріалів справи вбачається, що до протоколу додається копія постанови серії ЕАВ № 120506 від 05.06.2019 року, реєстраційна картка тз, довідка УПП в Полтавській області, які не відображені в протоколі.

В той же час, відсутні пояснення, викладені на окремому аркуші, особи, яка притягається до відповідальності, а також наявність чи відсутність свідків та їх пояснення.

Згідно з Інструкцією у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. Особі, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати по суті вчиненого адміністративного правопорушення письмове пояснення, яке підписується зазначеною особою. Пояснення може додаватися до протоколу про адміністративне правопорушення окремо, про що робиться запис у ньому.

В порушення п. п. 12, 13 Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення не додані пояснення і зауваження особи щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення.

Крім того, як зазначалося у постанові Ленінського районного суду м. Полтави від 19.12.2019 року в протоколі про адміністративне правопорушення, та в його матеріалах відсутні дані щодо власника даного транспортного засобу, яким притягуємий здійснював перевезення пасажирів, та відповідна ліцензія на надання даного виду послуг власником даного транспортного засобу, і ці недоліки неусунуті при доопрацюванні адміністративного матеріалу.

Відповідно до Наказу МВС України від 15.01.2018 року № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників», визначено у Правилах терміни, які вживаються в таких значеннях, зокрема:

визнання вогнегасника непридатним до використання - календарна дата в документі, який засвідчує неможливість відновлення роботи вогнегасника з показниками якості, передбаченими технічними вимогами до нього;

вогнегасник - технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною;

працездатний стан вогнегасника - стан вогнегасника, за яким значення параметрів, якi характеризують його здатність виконувати заданiфункцiї, вiдповiдають вимогам нормативних та експлуатаційних документiв.

Проте всупереч вказаним вимогам не надано доказів на підтвердження встановлення непрацездатного стану вогнегасника.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Наведені обставини унеможливлюють у відповідності до ст. 245 КпАП України розглянути даний адміністративний матеріал всебічно, повно та об'єктивно та з'ясувати усі обставини справи, у зв'язку з чим матеріали даної адміністративної справи належить повернути органу, який склав протокол, для належного дооформлення.

Керуючись ст. ст. 256, 280 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.121 КУпАП України направити до Управління патрульної поліції у Полтавській області - для належного оформлення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак

Попередній документ
87141229
Наступний документ
87141231
Інформація про рішення:
№ рішення: 87141230
№ справи: 553/2636/19
Дата рішення: 22.01.2020
Дата публікації: 27.01.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Подільський районний суд міста Полтави
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.02.2020)
Дата надходження: 06.02.2020
Предмет позову: про притягнення до адміністративної відповідальності Вишняка В.М. за ч. 4 ст. 121 КУпАП
Розклад засідань:
20.02.2020 08:20 Ленінський районний суд м.Полтави
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧИСТИК ІРИНА ОЛЕГІВНА
суддя-доповідач:
ЧИСТИК ІРИНА ОЛЕГІВНА
правопорушник:
Вишняк Василь Миколайович