Справа № 535/1101/19
Провадження № 2/535/7/20
16 січня 2020 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Цвітайла П.В.,
при секретарі Дрижирук Л.М.,
з участю позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Якименко В.О., розглянувши у судовому засіданні в сел. Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення коштів за договором позики;-
Представник позивача - адвокат Якименко В.О., який діє на підставі доручення для надання безоплатної правової допомоги від 10.03.2017 року, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з ОСОБА_2 кошти за договором позики : сума основного боргу 34250 гривень, інфляційні витрати - 7476 гривень 26 копійок та 3% річних - 1956 гривень 23 копійки, а всього 43682 гривень 49 копійок (а.с. ). Обгрунтовуючи позов тим, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово брав в борг гроші у позивача ОСОБА_1 , які своєчасно не віддавав.
У відкритому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 його представник адвокат Якименко Валерій Олексійович позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять задовольнити позов з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в сьогоднішнє судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про що свідчить особистий підпис в повідомчому листі (а.с. 77). Відповідач ОСОБА_2 про причини неявки суду не повідомив.
Суд вважає, що оскільки, відповідно до змісту вимог ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і неявкою до суду без поважних причин, відповідач фактично погодився на завершення судового розгляду без його участі, а відповідно до змісту вимог п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Неявка відповідача ОСОБА_2 не є поважною причиною, оскільки про розгляд справи відповідач знав завчасно, і міг з'явитися в судове засідання, або повідомити суд про причини неявки.
За конкретних обставин коли на попередніх судових засіданнях відповідач ОСОБА_3 е ОСОБА_4 висловив свою правову позицію щодо звернення до нього з позовом. Зокрема позовні вимоги визнав частково, зазначивши суду, що гроші в борг брав і готовий віддавати лише ту суму, яку фактично брав у позивача.
На думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи, і такий розгляд справи не буде порушенням прав відповідача, як сторони у цивільному процесі.
Тому на думку суду за можливе провести судовий розгляд справи без участі відповідача ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд, системно дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності (а.с. 1-246), вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, заслухавши пояснення позивача його представника, відповідача, які він надавав суду коли з'являвся на судовий розгляд, приходить до переконання, що позов в частині суми боргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч.1, 2 п.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно позичив у позивача ОСОБА_1 гроші, які обіцяв повернути у визначені строки, що не заперечується сторонами. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню ч.1 ст. 82 ЦПК України.
Крім цього про фактичне укладення договору позики між сторонами та передачі позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 грошових коштів підтверджується відповідними розписками де чітко зазначено, яку саме суму брав в борг відповідач (а.с.11-24).
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, як це зазначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
До зазначених в розписках сум, як плата за користування позикою, і яка фактично в основний борг не бралася, суд відноситься критично. Оскільки відсутня правова підстава виникнення зобов'язання, саме для стягнення вище вказаних сум, таке зазначення в розписці позичальником, ніякого правового значення по даному позову не мають.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, позивачем та його представником не доведено належними та допустимими доказами наявності правових підстав, визначених зобов'язальним правом, для стягнення саме сум, які боржник фактично в борг не брав.
Відповідно до змісту вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому сума боргу заявлена позивачем в позові, відрізняється від суми боргу, згідно розписок по фактично отриманій позиці.
Суд вирішуючи цей позов провів розрахунок відповідно до змісту вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, виходячи із фактично отриманих в борг сум. Зокрема трьох процентів річних від простроченої суми боргу та суму позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача - ОСОБА_1 , про стягнення коштів за договором позикидоведені належними і допустимими доказами, і по суті у суду є всі законні підстави для задоволення даної позовної заяви, про стягнення з відповідача на користь позивача, грошових коштів за борговими розписками, а також інфляційні витрати, 3% річних частково без врахування сум, які фактично в борг не бралися.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів за договором позики частково, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності, відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягти сплачений позивачем судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 79-84, 89, 247, 263, 264 ЦПК України, ст.ст.3, 525-526, 627-629, 1046-1047, 1049,1050, ЦК України, суд;-
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про стягнення коштів за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), грошові кошти за борговими розписками в сумі 19000 (дев'ятнадцять тисяч) гривень, а також інфляційні витрати в сумі 4151 гривня 66 копійок, 3% річних в сумі 1080 гривень 49 копійок та судові витрати в сумі 768 гривень 40 копійок, а всього 25000 гривень 55 копійок.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана через Котелевський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя
В повному обсязі рішення складено 24.01.2020 року _____________________________