Справа № 404/69/20
Номер провадження 2-а/404/11/20
16 січня 2020 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда - Бершадська О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника командира роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дуткевич Данила Михайловича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним адміністративного затримання,-
У січні 2020 року представник позивача-адвокат Усатенко Ю.Ю. звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда із адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1 , яким просить витребувати відеозаписи з нагрудних відеокамер заступника командира роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Дуткевича Данила Михайловича, командира взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Пастушенка Руслана Васильовича та з відеореєстраторів їх патрульних автомобілів;
допитати в якості свідка ОСОБА_2 , яка мешкає в АДРЕСА_1 та позивача ОСОБА_1 ;
-визнати незаконним адміністративне затримання ОСОБА_1 відповідно до протоколу АЗ № 112767 вчинене 02.01.2020 року заступником командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Дуткевичем Д.М.;
-визнати незаконним застосування 02.01.2020 року заступником командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Дуткевичем Д.М. до ОСОБА_1 спеціального засобу спорядженого речовинами сльозогінної та дратівної дії і фізичної сили;
-визнати незаконними дії заступника командира роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дуткевича Данила Михайловича щодо перешкоджання наданню правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом ОСОБА_3 Юрійовичем; -стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі.
Посилається на те, що 02 січня 2020 року приблизно о 16 год. на вулиці Героїв України у місті Кропивницький ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 і його зупинили працівники патрульної поліції. На запитання про причину зупинення, працівники поліції повідомили, що на позивача поступило орієнтування, що керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння . ОСОБА_1 повідомив, що часте безпідставне зупинення його одними й тими працівниками патрульної поліції є незаконним переслідуванням. Крім того повідомив, що буде спілкуватись з працівниками патрульної поліції за участю свого адвоката , запросивши його на місце зупинки транспортного засобу. У відповідь на його дії з реалізації законного права на отримання професійної правничої допомоги адвоката, заступник командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Дуткевич Д.М. застосував спеціальний засіб - сльозогінний газ, який розпилив ОСОБА_1 в обличчя в салоні автомобіля, в якому знаходилася також і пасажир ОСОБА_2 . Від дії сльозогінного газу у позивача почали пекти очі, обличчя та потекли сльози, втратив орієнтування та здатність бачити, а заступник командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Дуткевич Д.М. витяг позивача з салону автомобіля і надалі весь час знаходився поруч, тримав та перешкоджав переміщенню. При цьому, медичної допомоги не надав. Пасажирка сама вискочила з автомобіля.
Адвокат Усатенко Ю.Ю. зробив повідомлення по лінії 102 про вчинення злочину працівником патрульної поліції та викликав швидку допомогу. Лікарі швидкої допомоги надали позивачу медичну допомогу.
В подальшому, на автомобілі позивача насильно відвезли до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, де ОСОБА_4 склав протокол АЗ № 112767 про адміністративне затримання, в якому неправдиво вказав час та підставу затримання і протокол про ніби-то вчинення ним правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП .
20.11.2019 року з посиланням на висновок, отримання якого інсценував в КОНД. Про застосування фізичної сили і спеціальних засобів працівники патрульної поліції жодного разу не попереджали. Після цього, командир взводу ОСОБА_5 склав ще один протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначив про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, який він ніби-то скоїв о 16 год. 23 хв. 02.01.2020 року.
Вважає адміністративне затримання, застосування спеціальних засобів і прийомів рукопашного бою, вчинення заступником командира роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника - адвоката Усатенка Ю.Ю. та позбавлення права користуватися правничою допомогою захисника є незаконним.
В порушення ст. 260 КУпАП, позивача було затримано після написання ним заяви про вчинення злочину працівниками патрульної поліції, з метою недопущення до нього захисника, з метою примусового доставлення до наркологічного диспансеру та подальшої фальсифікації протоколів про вчинення адміністративного правопорушення. Особу позивача працівниками патрульної поліції було встановлено після зупинення автомобіля, ніякого адміністративного правопорушення не вчиняв і припиняти нічого необхідності не було, ні якого розгляду справи про адміністративне правопорушення не передбачалось, жодних перешкод для складання будь-яких протоколів не було, його права після застосування слізогінного газу і затримання, а також подальшого застосування фізичної сили не роз'яснялись, тому адміністративне затримання є очевидно незаконним.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Бершадську О.В. для розгляду справи.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами пункту 19 статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Згідно статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За вимогами статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Представник позивача посилається при зверненні до суду із адміністративним позовом на норми п.1 ч.1 ст. 20 КАС України.
Зокрема, згідно п. 1 ч. 1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому , лише ст. 286 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Саме вказана стаття визначає можливість звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та визначено , що за наслідками розгляду справи в даній категорії справ може бути винесено рішення про залишення рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення, чи скасування рішення суб'єкта владних повноважень .
Відповідно до статті 262 Кодексу про адміністративні правопорушення України, адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. Адміністративне затримання провадиться: органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім'ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання (ст. 267 КУпАП).
Виходячи з аналізу вказаних норм суддя приходить до висновку, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення).
Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Разом з тим, сам по собі протокол адміністративного затримання не породжує для позивача будь-яких обов'язків, він не є рішенням суб'єкта владних повноважень, за яким виникають негативні наслідки для особи щодо притягнення його в подальшому до адміністративної відповідальності, а тому не підпадає під визначення рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Стаття 260 КУпАП за своєю диспозицією застосовується як спосіб припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Оцінка необхідності затримання надається при розгляді справи про адміністративне правопорушення у взаємозв'язку з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими доказами при розгляді справи (притягнення до адміністративної відповідальності) за нормами КУпАП.
Розгляд справи, в ході якої відбувалося адміністративне затримання в даному випадку проводиться Кіровським районним судом м. Кіровограда за правилами КупАП, оскільки на даний час на розгляді в Кіровському районному суді м. Кіровограда перебувають дві справи про адміністративне правопорушення № 404/145/20, №404/147/20 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 130 КУпАП. Окрім того, згідно витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування від 09. 01. 2020 року за заявою адвоката Усатенко Ю.Ю. відкрито також кримінальне провадження №42020120000000007 за ч. 2 ст. 397 КК України (перешкоджання у здійсненні правомірної діяльності адвоката при наданні правової допомоги Деревйову).
Суддя приходить до висновку , що оскільки правовідносини щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП вирішуються судом в порядку розгляду справи про адміністративні правопорушення, то і дії однієї зі сторін щодо формування доказів на обґрунтування своєї позиції можуть бути заперечені лише під час розгляду справи в порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП.
Отже, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення, у розумінні статті 19 КАС України, а тому вимоги позивача про визнання незаконним адміністративного затримання, застосування спеціального засобу спорядженого речовинами сльозогінної та дратівної дії і фізичної сили, перешкоджання наданню правничої допомоги адвокатом підлягають оцінюванню на відповідність їх закону лише в контексті вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, в ході якого перевіряється законність та обґрунтованість вжитих заходів, дотримання порядку їх проведення. В сукупності оцінка таких дій є одним з критеріїв законності притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Тлумачення поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» наведено у правових позиціях Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 22 березня 2018 року в справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року в справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року в справі № 9901/497/18. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» необхідно розуміти в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Задля забезпечення права сторони відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд , доступ до суду забезпечується розглядом справ про адміністративні правопорушення, наявність чи відсутність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється судовими рішення у справі про адміністративне правопорушення, неправомірність дій осіб під час затримання чи збору доказів - в спосіб : звернення до правоохоронних органів щодо вчинення злочину, що фактично вже частково зроблено .
Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що дії щодо складання протоколу про адміністративне затримання не створюють безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків спір щодо цих дій не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суддя вважає за необхідне, відмовити позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в справі за його адміністративним позовом до заступника командира роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дуткевич Данила Михайловича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним адміністративного затримання, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п”ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда О. В. Бершадська