Справа №: 941/1619/19
Провадження № 2/941/98/20
23 січня 2020 року
Петрівський районний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - Колесник С. І.
при секретарі - Проценко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Представник позивачки звернулася з позовом до суду, мотивуючи тим, що позивачці на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу жилого будинку від 27.03.2000 року серія ABI № 338729, виданого державним нотаріусом Петрiвської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Kaлiyшко О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 535. Позивачка проживає у вказаному будинку із дочкою ОСОБА_4 Позивачка звернулась до Петрівського УПСЗН з метою оформлення субсидії, однак: їй було роз'яснено, що оскільки в належному їй будинку зареєстрований відповідач - ОСОБА_3 , який є зятем позивачки, то потрібно також надати його документи. Відповідач з 2014 року у будинку позивачки не проживає, оскільки припинив шлюбні відносини з її дочкою, на зв'язок не виходить. В зв'язку з тим, що в односторонньому порядку позивачка не може зняти з реєстрації відповідача, а також не може користуватись належним чином своєю власністю, представник позивачки вимушена звернутись до суду з позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Представник позивачки та позивачка в судове засідання не з'явилися, надали до суду письмові заяви, в яких прохали суд розглядати справу без їх участі, позов підтримали.
Відповідач про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, клопотань про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову до суду не надходило, про причину неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивачці на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу жилого будинку від 27.03.2000 року серія ABI № 338729, виданого державним нотаріусом Петрiвської державної нотаріальної контори Кіровоградської області Kaлiyшео О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 535 (а.с.8-12).
Згідно довідки Петрівської районної ради від 14.11.2019 року № 09-13/1538 щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб, у вищезазначеному будинку зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14).
Відповідно до довідки Червонокостянтинівської сільської ради від 11.11.2019 року № 2865, ОСОБА_3 , 1976 року народження, що є зятем ОСОБА_1 , 1945 року народження, з 2014 року на території сільської ради не проживає (а.с.15).
З виписки рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2014 року шлюб укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано (а.с.13).
Позивачка має намір скористатись субсидією, однак факт реєстрації у її будинку відповідача, який однак не проживає у ньому, перешкоджає позивачці скористатись правом на субсидію у повній мірі.
Частиною першою статті 383 Цивільного Кодексу України визначено: власник житлового будинку, квартири має право використовувати приміщення для власного проживання, проживання членів його сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Конституцією України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (стаття 41).
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами статтями 16, 386, 391 Цивільного кодексу України.
Стаття 391 Цивільного кодексу передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як зазначено в пунктах 33, 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Також, задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.
Реєстрація місця проживання є фіксацією дійсної адреси місця проживання особи та є наслідком наявності у відповідача правових підстав користування відповідним житлом.
Крім того, відповідно до вимог абзацу 3 частини першої статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням є підставою для зняття з реєстрації місця проживання.
Частиною другою статті 405 Цивільного кодексу України передбачено, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Угоди щодо користування відповідачем житловим будинком позивача між сторонами не укладалось.
На основі викладеного, враховуючи що реєстрація місця проживання відповідача у житловому будинку позивача створює для останнього перешкоди у вільному користуванні майном, а також те, що починаючи з 2014 року, тобто понад один рік, за зареєстрованим місцем свого проживання відповідач не проживає, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 141,263,264,265,268,280 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено 23 січня 2020 року.
Суддя