Справа №: 398/3298/16-а
Провадження №: 2-а/398/7/20
Іменем України
"24" січня 2020 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Коліуш Г.В., з участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дії головного державного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Подгорецького В.В. неправомірними та скасування постанови головного державного інспектора Подгорецького В.В. №216/2016-ОЛ від 12.09.2016 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в сумі 8500 грн.
Позов обґрунтований тим, що 12 вересня 2016 року головним інспектором УДАБІ винесено постанову за №216/2016-ОЛ, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП в виді штрафу в сумі 8500 грн. Дану постанову позивач отримав по пошті рекомендованим листом. 21.09.2016 року він звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення штрафу. 26.09.2016 року Кіровоградській окружний адміністративний суд постановив ухвалу, якою визнав підсудність справи за Олександрійським міськрайонним судом. Дану ухвалу він отримав 30.09.2016 року. В зв'язку з тим, що він фактично постанову №216/2016-ОЛ отримав 14.09.2016 року, потім своєчасно звернувся з позовом до Кіровоградського окружного адміністративного суду, а тому вважає що пропущений ним 10-ти денний строк для звернення до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області пропущено ним з поважних причин та просить його поновити. Вважає що головний інспектор не мав повноважень на складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови, оскільки ці дії відповідно до ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», п.2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1995 року №244, і також з урахуванням правових висновків, викладених у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2015 року №21 «Про огляд практики розгляду справ, які виникають у сфері містобудування та архітектурної діяльності» віднесені до виключної компетенції керівників та уповноважених ними заступників територіальних органів ДБАІ. Крім цього, позивач заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та вказує на порушення процедури складання протоколу і розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього, а саме: неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи, складання протоколу без присутності цієї особи, невручення їй копії протоколу, незабезпечення можливості надати пояснення та зауваження до протоколу, не роз'яснення їй прав та обов'язків, незабезпечення права на адвоката, невідповідність змісту протоколу і постанови вимогам закону.
Через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, відповідно до яких відповідач просив замінити Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області на належного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, оскільки на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України «Щодо діяльності Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області» від 31.10.2014 року №361, Управління забезпечує здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, покладених на нього Положенням про Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області, затвердженого наказом №992 від 08.09.2015 року, на території Кіровоградської області. Згідно п. 1 Положенням про Управління, останнє є територіальним органом - структурним підрозділом апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Тобто не може виступати самостійно в якості відповідача у даній справі. Також, позов не визнають зазначаючи, що на адресу управління надійшов лист Олександрійської міської ради щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства об'єкту будівництва за адресою: м. Олександрія, вул.. Культурна, 81. На виконання п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011р. та на підставі направлення №956 від 29.08.2016р., посадовою особою Управління в присутності ОСОБА_2 проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного за вказаною вище адресою. Під час проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з реконструкції будівлі гаражу під магазин продовольчих товарів без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За результатами проведеної перевірки посадовою особою Управління складено акт №868/2016ю-Ол та протокол №208/2016-Ол від 30.08.2016р. В протоколі №208/2016-Ол від 30.08.2016р. було зазначено, що розгляд справи відбудеться о 12.00 год. 12.09.2016 року. Враховуючи відмову позивача в отриманні матеріалів перевірки були направлені йому поштою і отримані ним 01.09.2016 року. Розглянувши матеріали перевірки уповноваженою особою 12.09.2016р. була винесена постанова №2016/2016-Ол, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення містобудівного законодавства та накладено штраф у сумі 8500 грн. Враховуючи неявку правопорушника на розгляд справи винесена постанова направлена йому поштою і отримана ним 14.09.2016р. Дана постанова була винесена відповідно до норм ч. 2 ст. 244-6 КУпАП, якими передбачено, що від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. З приводу права на адвоката чи іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги, то у позивача було достатньо часу від отримання матеріалів перевірки до розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови для вирішення цього питання. Крім того, позивачем пропущено строк на оскарження винесеної постанови та підстави, які вказані позивачем в обґрунтування причин такого пропуску не вважаються поважними.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні 10.10.2019 року позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, пояснив, що відповідачем порушений порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення, позивач не був повідомлений про розгляд справи, тому не мав можливості подати пояснення по справі, головний інспектор не є уповноваженою особою на винесення оскаржуваної постанови. Також зазначив, що гараж розділений на дві частини, одну з яких він використовує за призначенням, а інша використовується його дружиною як магазин, яка зареєстрована як ФОП, має відповідні дозволи тощо, він не має жодного відношення до реконструкції частини гаража. В судове засідання 24.01.2020 року не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, вимоги ухвали від 10.10.2019 року, якою явку відповідача визнано обов'язковою, не виконав, будь-яких заяв, клопотань не надав.
Відповідно до ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, приходить до наступних висновків.
В силу ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що 30 серпня 2016 року головним інспектором УДАБІ Подгорецьким В.В. складено щодо ОСОБА_1 протокол №208/2016-Ол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст.96 КУпАП.
12 вересня 2016 року головний інспектор УДАБІ виніс постанову №216/2016-Ол, якою визнав винним і притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП в виді штрафу в сумі 8500 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови головний інспектор встановив, що ОСОБА_1 провів реконструкцію будівлі гаража під магазин продовольчих товарів без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 , категорія складності об'єкта ІІ, правопорушення виявлено 30.08.2016 о 10.30.
Згідно зворотного поштового повідомлення ОСОБА_1 14 вересня 2016 року отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення №216/2016-Ол.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , 11 січня 1989 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_3 , прізвище якої після укладення шлюбу ОСОБА_4 .
Відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 23.02.2000 року, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_1 купив жилий будинок з надвірними будівлями, що находиться в місті Олександрії АДРЕСА_1 за 5800 гривень, договір зареєстровано в реєстрі за №1351 та Олександрійському міжміському бюро технічної інвентаризації 23.02.2000р. за №5589/203.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №066742, виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області 11.04.2001 року за записом №24450170000002110, було включено відомості до ЄДР про ОСОБА_6 як фізичну особу-підприємця.
Згідно висновку на початок (продовження) робити №363/03-4 від 23.02.2005 року, виданого Санітарно-епідеміологічною станцією Олександрійської міської ради, ОСОБА_6 дозволено почати роботу торгового павільйону по АДРЕСА_1 з 23 лютого 2005 року.
Відповідно до дозволу №486 від 13.07.2011 року, виданого відділом з питань наглядово-профілактичної діяльності м. Олександрії, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 було надано з 13 липня 2011 року дозвіл на початок роботи магазину «Атаман», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно листа міського голови Цапюка С.К., останній звернувся до начальника управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області з проханням провести позапланову перевірку законності будівництва по фактам використання не за цільовим призначенням земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та вжиття відповідних заходів реагування.
Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки №956 від 29.08.2016 року, з 30 серпня до 05 вересня 2016 року для здійснення позапланової перевірки «Будівельні роботи по АДРЕСА_1 в м. Олександрія Кіровоградської області» було направлено головного інспектора Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Подгорецького Василя Вікторовича.
Згідно акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №868/2016-Ол від 30.08.2016 року позаплановою перевіркою, проведеною за адресою вул. Культурна, 81 м. Олександрія, було виявлено порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36, ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Закону Кабінет Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п. 1 Порядку № 553).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 6 Порядку № 553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 7 Порядку № 553). При цьому вказаний пункт Порядку також визначає перелік підстав для проведення позапланової перевірки, який є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню. Зокрема, це: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
За приписами ч.2 ст.244-6 КУпАП (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки) органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних
стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин
третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об'єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, розташованих в
межах міст Києва та Севастополя (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42); головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - щодо об'єктів, розташованих на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, за межами населених пунктів та в межах населених пунктів, в яких не утворено органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Орган державного архітектурно-будівельного нагляду розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з питань надання документів, необхідних для здійснення будівництва, невиконанням законних вимог (приписів)
головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (частини третя - п'ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).
Від імені органу державного архітектурно-будівельного нагляду розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (частини третя - п'ята статті 96-1, частина третя статті 188-42).
Зазначені вище норми КУпАП спростовують твердження позивача про відсутність повноважень відповідача на складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови.
Щодо складання протоколу без участі позивача та неповідомлення позивача про розгляд справи суд звертає увагу на таке.
Судом встановлено, що акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення містять посилання відповідача на те, що при їх складанні був присутній позивач - ОСОБА_1 , який відмовився від отримання та підписання зазначених документів.
Частиною 1 статті 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
З пункту 9 Порядку 533 слідує, що посадові особі відповідача вправі приступити до проведення позапланової перевірки лише у разі пред'явлення направлення для проведення позапланової перевірки, при цьому, така перевірка повинна здійснюватись у присутності суб'єктів містобудування або їх представників.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналогічну позицію Верховний Суд висловив у постанові від 08 листопада 2019 року по справі № 400/2866/18; у постанові від 27.11.2019 року по справі № 522/441/17.
Відповідно до пункту 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок 244) справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Також, згідно до пункту 20 Порядку № 244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.
Матеріалами справи встановлено, що на адресу позивача були направлені матеріали перевірки і отримані ним 01.09.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 2800100243648 (а.с.41).
Таким чином, відповідачем доведено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідний акт направлялись позивачу поштою та він їх отримав, тому відповідно був повідомлений про час та місце розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення відносно нього.
В той же час, в матеріалах справи міститься висновок на початок (продовження) роботи №363/03-4 від 23.02.2005 року, виданий Санітарно-епідеміологічною станцією Олександрійської міської ради, яким ОСОБА_6 дозволено почати роботу торгового павільйону по АДРЕСА_1 з 23 лютого 2005 року та відповідно до дозволу №486 від 13.07.2011 року, виданого відділом з питань наглядово-профілактичної діяльності м. Олександрії, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 було надано з 13 липня 2011 року дозвіл на початок роботи магазину «Атаман», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте, відповідач, явка якого визнана обов'язковою в судове засідання не з'явився, пояснень не надав, зокрема, стосовно підстав складення протоколу та оскаржуваної постанови на ОСОБА_1 , хоча висновок на початок (продовження) робити №363/03-4 від 23.02.2005 року та дозвіл №486 від 13.07.2011 року на початок роботи магазину «Атаман», який розташований за адресою: АДРЕСА_1 надано іншій особі - ОСОБА_6 .
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема , скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого у відповідності до ст. 77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів законності та обґрунтованості постанови, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72, 77, 242-246, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 216/2016-Ол від 12 вересня 2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Подгорецьким Василем Вікторовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в виді штрафу в розмірі 8500 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Коліуш Г.В.