Справа № 395/1446/19
Провадження № 3/395/4/2020
24 січня 2020 року м. Новомиргород
Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області Орендовський В.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Новомиргородського ВП Маловисківського ВП ГУНП України в Кіровоградській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, пенсіонера, проживаючого по АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ст.130 ч.1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.10.2019 року, серія БД № 032191, 27 жовтня 2019 року о 18 годині 20 хвилин, гр. гр. ОСОБА_1 , в смт. Капітанівка по вул. Смілянській, керував автомобілем ВАЗ 210994 , д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер», в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9 а ПДР України.
Повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи на 15 листопада 2019 року о 13 год. 45 хв., на 05 грудня 2019 року о 14 год. 20 хв., на 19 грудня 2019 року о 09 год. 30 хв., на 15 січня 2020 року о 16 год. 10 хв., на 24.01.2020 року на 11 год. 15 хв. ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився. 17.01.2020 року подав через канцелярію суду заяву, в якій просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки він не вчиняв ніяких правопорушень, автомобілем керував тверезий, свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення були відсутні при складанні протоколу, у роздруківці з приладу «Драгер» зазначено інше прізвище, оскільки його прізвище ОСОБА_2 ндурат, а не Фундурат.
Судові повістки-повідомлення про виклик на судове засідання неодноразово направлялися свідкам за адресою місця проживання, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.10.2019 року, серія БД № 032191, проте жодного разу свідки в судове засідання не з'явилися.
Дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП з наступних підстав.
Згідно ст.251 КПК України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Оцінка доказів у справі про адміністративне правопорушення, як це передбачено ст.252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч.1,2,3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкції (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі в якій в розділі IX.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи результату тестування на алкоголь від 27.10.2020 року (роздруківка) з приладу «Драгер», тестування на стан алкогольного сп'яніння проводилося відносно ОСОБА_3 у ОСОБА_4 , тоді як протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 032191 від 27.10.2019 року складено відносно ОСОБА_3 о ОСОБА_4 .
Відтак, суд вважає недопустимим доказом результат тестування (роздруківку) з приладу «Драгер» на стан алкогольного сп'яніння від 27.10.2019 року.
Крім того, як вбачається з письмових пояснень свідка ОСОБА_5 , його було запрошено працівниками поліції як свідка під час продуття приладу «Драгер» ОСОБА_6 , тобто пояснення вищевказаного свідка стосуються іншої особи ніж тої, щодо якої складено протокол.
Крім того, неявка у судове засідання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не дала можливості допитати їх безпосередньо судом з метою усунення протиріч та неточностей, які наявні у матеріалах справах.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративне правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
У справі «Малофєєв проти Росії» (пункти 111-120 рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, перед судом поставлена під обґрунтований сумнів допустимість як доказу протоколу в справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому відповідно до раніше зазначених правових положень та ст.62 Конституції України він не береться судом до уваги як докази.
За викладених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшла свого підтвердження, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.130 ч.1, 247, 283, 284 КУпАП,
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду у справі про адміністративне правопорушення подається Кропивницького апеляційного суду через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.
Суддя: В. А. Орендовський