Справа № 609/1366/19
2/609/22/2020
23 січня 2020 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Ковтуновича О.В.
за участі:
секретаря судового засідання Кравчук Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ цивільну справу
за позовом: ОСОБА_1
до
відповідача: Великодедеркальської сільської ради
вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно
учасники справи - не з'явилися
І. Стислий виклад позиції позивача.
1. 24 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Великодедеркальської сільської ради (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4
2. Позов обгрунтований тим, що баба позивача ОСОБА_3 проживала разом із ОСОБА_2 до самої смерті у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу, а згодом приватизували дану квартиру, у результаті чого отримали Свідоцтво на право власності на житло.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 , а рівно через рік, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба позивача- ОСОБА_3 . Позивач та її мати здійснили похована діда, а потім і баби. Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_4 .
На випадок своєї смерті померла ОСОБА_3 зробила розпорядження, склавши заповіт, згідно якого призначила все своє майно позивачу.
У жовтні 2018 року позивач звернувся до Шумської державної нотаріальної контори з питань оформлення спадщини після смерті мами, баби та діда, оскільки на час відкриття смерті проживав із ними, проте отримав. Нотаріусом розглядалося спадкування виключно тільки частка баби, на яку був заповіт, а тому спадкові права оформити позивач не зміг і був вимушений звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом з дідом ОСОБА_2 , бабою ОСОБА_3 та мітр'ю ОСОБА_4 .
Рішенням Шумського районного суду від 04.12.2018 р. встановлено факт постійного проживання позивача із спадкодавцями.
26.06.2019 року позивач знову звернувся до Шумської державної нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини після смерті спадкодавців, проте знов отримав відмову, оскільки частки у спільному майні спадкодавців не виділенні.
На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за ним, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4
ІІ. Процесуальні дії у справі.
3. Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 20 листопада 2019 року, у зв'язку із перебуванням судді у відрядженні справу відкладено на 16 грудня 2019 року.
4. Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року підготовче засідання відкладено на 26 грудня 2019 року.
5. Ухвалою суду від 26 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду на 23 січня 2020 року.
6. У судове засідання сторони не з'явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.
7.Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
8. Із повторного свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 12.01.2001 р., що видане Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер - ОСОБА_2 .
9. Згідно повторного свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_2 від 12.01.2001 р., що видане Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла - ОСОБА_3
10. Як вбачається із актового запису про смерть № 29 від 25.10.2011 р. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. В.Дедеркали Шумського району Тернопільської області.
11. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 23.08.1994 р. посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної (сумісної або часткової) власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , виданного згідно розпорядження (наказом) від 29.11.1993 р.
12. Відповідно до довідки № 758 виданої 16.12.2019 р. виданої Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області, вказується, що
АДРЕСА_2 . Із довідки про технічні показники об'єкта нерухомого майна № 141 виданої 01.07.2019 року КП «Шумське БТІ» вбачається, що за померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрована двохкімнатна квартира АДРЕСА_3 по Ѕ частки, на підставі свідоцтва про право на житло видане згідно розпорядження органу приватизації В.Дедеркальської сільської ради № 40 від 29.11.1993 р.
14. Померла ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 29.03.1995 р. секретарем виконкому Великодедеркальської сільської ради Шумського району Тернопільської області, згідно якого заповіла все своє майно позивачу по справі.
15. Згідно досліджених матеріалів справи судом було встановлено, що померла ОСОБА_3 являється бабою позивача, а померла ОСОБА_4 - матір'ю, що стверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 03.10.2018 р., свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 01.07.1971 р.
16. Як вбачається із листа № 369/01-16 виданого 03.10.2018 р. Шумською державною нотаріальною конторою, стверджується, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , та зазначено, що ОСОБА_1 зможе отримати свідоцтво про право на спадщину тільки після виділення часток у спільній сумісній власності.
17. Згідно листа № 151/01-16 виданого 26.06.2019 р. Шумською державною нотаріальною конторою, вказується, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , та зазначено, що ОСОБА_1 зможе отримати свідоцтво про право на спадщину тільки після виділення часток у спільній сумісній власності.
18. Із довідки № 507 виданої 04.10.2018 року Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 її чоловік ОСОБА_5 та їх син ОСОБА_1 проживали без реєстрації в господарстві ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , здійснювали за ними фактичний догляд до самої смерті і здійснили поховання.
19. Рішенням Шумського районного суду від 04.12.2018 р. встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .що дає підставу вважати позивача таким, що прийняв спадщину в силу ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року) та в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживав із спадкодавцями.
ІV. Оцінка Суду.
20. Суд звертає увагу, що спадкодавці ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і спадщина відкрилась під час дії Цивільного кодексу УРСР 1963 року, відповідно до статті 549 якого, передбачалося, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном, що мало місце в даних правовідносинах.
21. За змістом статті 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, статей 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
22. За змістом статті 524 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, статей 1216; 1217; 1218 Цивільного кодексу України (далі ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
23. Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу УРСР 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно
або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої
обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять,
так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також
державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським
організаціям.
24. Окрім іншого, згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування: у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
25. Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
26. Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
27. У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
28. Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
29. Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
30. Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4 ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
31. Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.
32. У зв'язку із чим, враховуючи, що позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на квартиру в нотаріальній конторі не може, його право підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.
33. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на квартиру не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
34. Позивачем при подачі позову було сплачено 768 грн. 40 коп. судового збору.
З цих підстав,
Керуючись статтями 15, 16, 328, 1216-1218, 1261, 1264, 1265, 1268 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263 - 265 Цивільно процесуального кодексу, ст.549 ЦК Української РСР (редакції 1963 року), суд -
1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Великодедеркальської сільської ради (місце знаходження: с. Великі Дедеркали Шумського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04393999) про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель АДРЕСА_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ) право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті спадкодавців ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення складено 23 січня 2020 року.
Суддя: О. В. Ковтунович