24.01.2020 Справа №607/1247/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі головуючого судді Грицай К.М.,
за участю секретаря судового засідання Нюні Н.А.,
учасників справи: заявника ОСОБА_3 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_3 в інтересах заінтересованої особи ОСОБА_4 , заінтересована особа ОСОБА_5 про встановлення обмежувального припису,-
Заявник ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою в інтересах заінтересованої особи ОСОБА_4 , заінтересована особа ОСОБА_5 про видачу обмежувального припису та просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає у в АДРЕСА_1 , на строк 6 місяців, та визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покладення на нього обов'язків: заборонити ОСОБА_5 перебувати в місці проживання дитини та наближатись до місця проживання постраждалої особи дитини - ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 ближче ні на 500 метрів строком на шість місяців; заборонити ОСОБА_5 перебування в місці перебування дитини одночасно із дитиною та заборонити наближатись до місця перебування постраждалої особи дитини - ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 ближче ні на 500 метрів строком на шість місяців; заборонити ОСОБА_5 в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою дитиною - ОСОБА_4 строком на шість місяців; заборонити ОСОБА_5 в будь-який спосіб вчиняти дії які шкодять психо-фізіологічному стану постраждалій особі дитині - ОСОБА_4 . Допустити рішення суду до негайного виконання.
Обґрунтовуючи заяву, вказує, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 02.02.2013 року був укладений шлюб, у якому народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є малолітнім. Внаслідок побиття дружини, заподіяння їй тілесних ушкоджень, моральних та душевних страждань, часті скандали та вимагання грошей, самоусунення від матеріального утримання сім'ї із ОСОБА_5 спільне життя не складалось, в результаті у червні 2015 року, шлюб між сторонами за рішенням суду був розірваний.
Дитина та заявник проживають за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина відвідує садочок, займається у дитячо-юнацькому футбольному клубі, відвідує навчання англійської мови, батько дитини сплачує аліменти на дитину. В подальшому Тернопільським міськрайонним судом було вирішено справу за позовом ОСОБА_5 про встановлення графіку побачень з дитиною та зустрічним позовом про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав. Рішенням суду №607/16882/17 було встановлено ОСОБА_5 графік відвідування сина ОСОБА_4 та винесено попередження про неприпустимість порушення прав дитини та ігнорування своїх батьківських обов'язків.
Вказує, що ОСОБА_5 веде себе агресивно і неадекватно по відношенню до неї і до самої дитини. Його вплив на дитину негативний. Більш того - після зустрічі з ОСОБА_5 син ОСОБА_4 стає дуже агресивним, неадекватно реагує на оточуючих, б'є дітей і дорослих та при цьому вказує, що так йому сказав робити батько. ОСОБА_5 графіку побачень з дитиною не виконував, а попередження суду проігнорував повністю. Його цікавить не дитина, а лиш власні амбіції і хизування перед іншими, як «зразкового батька». І цього він намагається досягти всупереч інтересам і потребам дитини, навіть якщо це йде на шкоду фізичному і психічному здоров'ю дитини. Так, вказує, що в суботу 19.10.2019 р. ОСОБА_5 прийшов самостійно для зустрічі з дитиною по місцю проживання та приніс із собою подарунки дитині, проте, як тільки ОСОБА_5 переступив поріг квартири, ОСОБА_4 відразу ж втік в квартиру і сховався під ліжко та не вилазив до тих пір поки ОСОБА_5 не покинув квартиру. Подарунки ОСОБА_4 не взяв і навіть не хотів на них дивитись. ОСОБА_4 вигукував вимоги про те, щоб подарунки викинути на смітник. Після цієї зустрічі ОСОБА_4 довгий час нервував, поводився дуже збуджено і боявся, що батько може повернутись.
Також, вказала, що ОСОБА_4 відвідує недільну школу задля отримання знань для вступу у школу, навчається букв, лічити, читати, писати. Такі знання він отримує в 3-й міській школі м. Тернополя по суботах з 10-ї до 12-ї години і в неділях з 10-ї до 12-ї. Всупереч домовленостям, всупереч рішенню суду та на шкоду дитині стався прикрий інцидент ,який привів до дуже складних наслідків для дитини. Так, в неділю 27.10.2019 року ОСОБА_4 відвідував школу. Дитина вела себе чемно і врівноважено. ОСОБА_4 дуже любить вчитись і показує неабиякі успіхи, що відмічають навіть вчителі, які ведуть ці заняття. В неділю зранку 27.10.2019 року до неї подзвонив ОСОБА_5 із питанням зустрічі з дитиною в неділю, на що вона пояснила, що син буде в неділю з 10-ї до 12-ї в школі. Тож, після школи в центрі міста на площі перед Драмтеатром ОСОБА_5 може зустрітись з сином. Для уникнення емоційного перенапруження дитини просила ОСОБА_5 прийти в неділю 27.10.2019 року саме на площу перед драмтеатром для зустрічі з дитиною, але не в школу та пояснювала, що ОСОБА_4 може негативно відреагувати. Крім того, зауважувала ОСОБА_5 , що в школі буде багато діток і батьків тому син в такій кількості людей і атмосфері може повестись до батька вороже. Проте, ОСОБА_5 не дослухався та прийшов для зустрічі з сином саме у школу із своїм адвокатом та її дітьми. ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_4 в школі після занять саме в коридорі як дитина вийшла із класу. ОСОБА_4 як тільки побачив ОСОБА_5 почав втікати, залишивши свої речі та все це відбувалось на очах вчителів, дітей і батьків які були присутні в школі. Син вибіг на вулицю, його наздогнав ОСОБА_5 разом із адвокаткою та її дітьми. ОСОБА_5 намагався поговорити з дитиною, але ОСОБА_4 вже реагував на нього надто емоційно збуджено та викрикував, що не хоче з ним говорити, відштовхував ОСОБА_5 коли той намагався підійти. Дитина сильно кричала і була занадто збуджена. На площі біля драмтеатру і там продовжились спроби ОСОБА_5 поговорити з ОСОБА_4, проте, дитина ніяк не хотіла спілкування з батько, вела себе емоційно збуджено, кричала що не хоче його бачити. ОСОБА_5 в цьому випадку постійно пробував похвалитись перед дитиною про купівлю нового автомобіля, але зовсім не пробував встановити контакт з дитиною. Після цього інциденту дитина ще кілька днів нервувала і вела себе надто емоційно збуджено. Дитина погано засинає і погано спить. У дитини з'явився сильний страх, при чому як вдень так і вночі. Наслідком цих емоційних стресів стало те, що в четвер 31.10.2019 року ОСОБА_4 зірвав свято в дитячому садочку. Саме при його виступі для розповіді віршика ОСОБА_4 побачив, що мами біля нього немає і залишив актовий зал та вибіг. Так була зірвано дитячу програму. Але ОСОБА_4 побачив її, більше години заспокоювала, а дитина постійно плакала і скаржилась що боїться «зладєя». Свідком цих подій були також інші люди. Зокрема таким свідком став її цивільний чоловік ОСОБА_9 , пояснення якого додаються. На сьогоднішній день дитина так і не відійшла від емоційного стресу.
Через настання таких негативних наслідків вона змушена звертатись за допомогою до спеціалістів як в м. Тернополі, так і в Києві та за неодноразовими дослідженнями та висновками яких підтверджено негативний вплив сторонніх осіб на ОСОБА_4 та визначено необхідність обмеження контакту і спілкування дитини з такими особами та зокрема і особливо із батьком, задля відновлення психо-фізіологічного стану дитини до нормального стану, а також задля недопущення рецидивів і настання негативних наслідків в подальшому.
Зазначає, що вказане свідчить про вчинення дій всупереч інтересам дитини її батьком, при чому це вчинено батьком дитини умисно з повним розумінням і усвідомленням значення негативних наслідків своїх дій для дитини, що є порушення прав особи. За ст. ст. 27-35 Конституції України (які є нормами прямої дії і мають найвищу юридичну силу) кожен має право на безпеку життя, право на сімейне життя (вказані права не є вичерпними), а держава має обов'язок їх захищати. За визначенням ст. ст. 15, 16, 20 Цивільного Кодексу України кожен має право на захист свого порушеного права чи інтересу у визначений законом порядок і спосіб, а право вибору способу захисту належить самій особі.
Вказує на необхідність встановлення термінового заборонного припису стосовно кривдника, який має бути внесеним щодо ОСОБА_5 судом, так як існує безпосередня загроза здоров'ю дитині. Метою припису є негайне припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
У судовому засіданні заявник свою заяву підтримала повністю та просить її задовольнити з викладених підстав та підтвердила викладені у ній обставини. Вказала, що у дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 буде святкуватись день народження та у неї є відомості, що батько має намір вчинити дії, що можуть негативно вплинути на психологічний стан дитини.
У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просить її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причин неявки не повідомив, заяв про відкладення справи до суду не направив. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що між, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 02.02.2013 року був укладений шлюб, який був розірваний за рішенням Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/8588/15-ц від 16.06.2015 року. Рішення суду вступило в законну силу.
Після розлучення заявник залишила за собою шлюбне прізвище ОСОБА_11 та в подальшому змінила своє прізвище із ОСОБА_11 на дівоче - ОСОБА_3 , про що Тернопільським MB ДРАЦС ГТУЮ у Тернопільській області видане Свідоцтво про зміну імені від 10.12.2019 р. серії НОМЕР_1 .
У шлюбі заявника із ОСОБА_5 народився син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , який є малолітнім.
Дитина та заявник проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою, виданою ДП «Східний масив Плюс» від 24.01.2018 року №1-43 та довідкою про реєстрацію місця проживання особи №52187/28-03 від 27.12.2019 року.
Крім того, у заявника є дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно свідоцтва серії НОМЕР_3 від 12.07.2017 р.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2018 року у справі №607/3240/18 було стягнуто з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_14 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в сумі 3500 грн. щомісячно.
31 травня 2019 року Тернопільським міськрайонним судом було ухвалено рішення №607/16882/17 про встановлення ОСОБА_5 способу участі у вихованні дитини ОСОБА_4 , місце та час спілкування: перша, третя субота місяця - з 12 год.00 хв. до 16 год. 00 хв. та друга, четверта неділя місяця з 12 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв.; спільне святкування дня народження ОСОБА_4 щороку за попередньою домовленістю між батьками дитини. Винесено попередження про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_4 .
Як вбачається зі змісту рішення суду, судом не встановлено фактів винної поведінки відповідача та свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками.
Згідно інформаційної довідки про психолого-діагностичні консультації з ОСОБА_4 , 2014 року н., наданої психологом ОСОБА_15 09.12.2019 року, встановлено хронічний характер нервово-емоційного напруження у дитини. Рекомендовано ОСОБА_4 спілкування дитини з батьком виключити тимчасово обмежити до стабілізації психо-емоційного стану дитини та відновлення нормального фізіологічного стану дитини під наглядом спеціалістів - педіатра, невролога, психолога.
Довідкою від 26.11.2019 року, виданою ТОККПЛ, підтверджено, що ОСОБА_4 рекомендовано психолого-педагогічна корекція та медичне лікування з метою стабілізації стану нервової системи, уникнення стресів, причиною яких є відвідини батька.
Заявник стверджує, що ОСОБА_5 постійно вчиняє дії, які направлені на психологічне насильство відносно їх малолітнього сина ОСОБА_4 , спонукає до негативного психологічного стану, неочікувано проходить до дитини у невстановлені графіком побачень дні, хапає дитину за руки, внаслідок чого дитина, його боїться, ставиться до батька вороже, не хоче з ним спілкуватись, негативно реагує на присутність батька, постійно перебуває і напруженому емоційному стані, вказавши на два випадки вчинення таких дій, зокрема, 19 жовтня 2019 року та 27 жовтня 2019 року.
Також, заявник вказала, що батько не виконує рішення суду стосовно дотримання графіку побачень з дитиною, з часу ухвалення рішення суду відвідав за графіком дитину лише декілька разів.
Згідно з вимогами ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 350 - 2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Встановлено та підтверджено заявником, що вона не проживає спільно із ОСОБА_5 , а проживає окремо із дитиною за адресою: АДРЕСА_2 .
Оцінюючи письмові докази, долучені заявником, а саме: дані інформаційної довідки про психолого-діагностичні консультації з ОСОБА_4, 2014 р.н. від 09.12.2019 р., наданої психологом ОСОБА_15 , довідки від 26.11.2019 р., виданої ТОККПЛ, результатів обстеження від 26.11.2019 року, суд вважає, що самі по собі докази, що вказують на наявність нервово-емоційного напруження у дитини, не можуть підтвердити факт вищевказаного насильства.
Також, як з'ясовано судом, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2019 року №607/16882/17 не було встановлено фактів винної поведінки відповідача та свідомого нехтування своїми батьківськими обов'язками.
Крім того, заявник вказала, що вона не зверталась до правоохоронних органів з приводу вчинення батьком дитини дій, що полягають у домашньому насильства відносно дитини чи відносно неї.
Відповідно до пунктів 3, 14, 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
За п. 9 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторонаповинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи судом не здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили, що ОСОБА_5 у 2019 році вчиняв психічне чи фізичне насильство відносно заявника чи їх сина ОСОБА_17 чи дитина ОСОБА_17 була свідком (очевидцем) такого насильства.
При цьому суд зазначає, що доводи заявника щодо наміру ОСОБА_5 в майбутньому вчиняти дії, спрямовані на психічне насильство відносно дитини ОСОБА_17 , не доведені належними та допустимими доказами, а є лише припущеннями.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заявник у поданій заяві посилається на застосування обмежувального припису на підставі ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та необхідність прийняття рішення про видачу обмежувального припису.
Оцінюючи встановленні судом обставини, суд приходить до переконання, що заявник не подав доказів та не виклав обставини, що ОСОБА_5 у 2019 році вчиняв насильство відносно заявника чи їх сина ОСОБА_4 , або продовжує вчиняти насильство відносно них.
При цьому суд зазначає, що викладені у заяві посилання на пояснення свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та долучені до матеріалів заяви письмові пояснення ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , які отримані адвокатом Парубій І.М. 05.11.2019 р. щодо суд не бере до уваги, оскільки вказані цим особами обставини не були підтверджені особистими поясненнями свідків в судовому засіданні та не підтверджені іншими допустимими доказами.
За таких обставин, суд, зіставляючи інтереси учасників справи та особи, в право якої здійснюється втручання, враховуючи суспільні інтереси та інтереси їх сина, суд приходить до переконання, що не є достатніми аргументи заявника для виправдання такого серйозного втручання в сімейне життя ОСОБА_5 , а тому слід відмовити у видачі обмежувального заходу.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про обмеження припису відносяться на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 350-1 350-8, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 1, 24, 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах заінтересованої особи ОСОБА_4 , заінтересована особа ОСОБА_5 про встановлення обмежувального припису.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Заявник: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Заінтересована особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Заінтересована особа: ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Копію рішення суду вручити або надіслати учасникам справи.
Повний текст рішення суду складено та підписано 24 січня 2020 року.
Головуючий суддяК. М. Грицай