24 січня 2020 року справа №0540/7959/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Арабей Т. Г., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 0540/7959/18-а (головуючий суддя І інстанції Кочанова П.В.), складене у повному обсязі 02 травня 2019 року у м. Слов'янськ Донецької області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ-КУРАХОВЕ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року
Відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2019 року судом першої інстанції прийнято спірне рішення, яким адміністративний позов товариства задоволено, повний текст судового рішення складено 02 травня 2019 року, отримано управлінням 08 травня 2019 року.
Апеляційна скарга в порушення вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України подана до суду першої інстанції 28 грудня 2019 року, тобто, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом пропущено.
В апеляційній скарзі апелянт просив, серед іншого, поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі, посилаючись на право на оскарження судового рішення та на неспроможність своєчасної сплати судового збору.
З приводу зазначеного клопотання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Так, особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов'язку, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу та подала апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Зазначене стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Відповідно до висновків Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року та правової позиції Верховного Суду викладеного в ухвалах від 21 березня 2018 року (справа №813/2320/13-а), від 03 січня 2018 року (справа №826/18916/16), від 19 березня 2018 року (справа №804/4712/16), постанові від 27 березня 2018 року (справа №804/15691/15), обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення сплати судового збору, отже, не є підставою для необґрунтованого продовження строку на усунення недоліків.
Матеріали справи не містять підтвердження належними доказами щодо вчинення будь-яких дій для своєчасної сплати судового збору.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що причини, викладені апелянтом у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції по цій справі не можна вважати поважними, оскільки відсутні підстави, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та своєчасно сплатити судовий збір.
За таких обставин, апелянту до суду необхідно надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якому необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Частиною 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 0540/7959/18-а.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року у справі № 0540/7959/18-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших підстав для такого поновлення.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Арабей Т. Г.