Справа № 521/11444/19
Провадження № 2/521/528/20
15 січня 2020 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання - Шабалдак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
ОСОБА_1 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеса з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якому просила суд визнати ОСОБА_2 , таким що втратив право користування житлом, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог вказала наступне. 19.04.2002 року позивачка придбала квартиру під АДРЕСА_1 . 31.08.2002 року ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у Відділі реєстрації актів громадського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси. 29.07.2003 року після реєстрації шлюбу, відповідач був зареєстрований у вказаній квартирі. Шлюб між сторонами було розірвано 19.05.2014 року. Рішенням про розірвання шлюбу було встановлено, що сторони разом не проживають.
Відповідач, фактично не проживає в квартирі позивачки в АДРЕСА_2 , з квітня 2013 року, проте факт його реєстрації у вказаній квартирі викликає труднощі в оплаті комунальних послуг, які нараховуються за кожну зареєстровану особу в квартирі, складення договорів пов'язаних з житловим приміщенням. Відповідач досить довгий час не спробував скористатися вказаним житловим приміщенням. У зв'язку з вищенаведеним, позивачка вважає, що є підстави вважати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 31.07.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.10.2019 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи в заочному порядку.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися.
Позивач надала до канцелярії суду заяву (вхід. №1526 від 15.01.2020 року), в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати за її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи та ухваленні судом заочного рішення.
Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов до суду не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) належить на праві приватної власності квартира в АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомого майна №2002-001 Ц, від 11.01.2002 року (а.с.27-28).
Із довідки-виписки із домової книги про склад сім'ї та реєстрацію від 09.08.2018 року вбачається, що у вказаній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано відповідача ОСОБА_2 , 1979 року народження, з 29.01.2003 року (а.с. 29).
Згідно відповіді від 30.07.2019 року наданої Відділом адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 42).
Позивачка стверджує, що ОСОБА_2 не користується спірним житловим приміщенням з квітня 2013 року, з моменту фактичного припинення шлюбних відносин.
Як вбачається з заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19.05.2014 року (справа №521/21844/13-ц, провадження №2/521/362/2014) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, сторони по справі перебували у шлюбі, зареєстрованому 31.08.2002 року Відділом реєстрації актів громадського стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, вказаним рішенням шлюб між сторони розірвано (а.с.12-13). Під час розгляду справи про розірвання шлюбу, судом було встановлено, що сімейні стосунки між сторонами не склались. Сторони разом не проживають.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, вбачається, що ОСОБА_2 , належить на праві приватної власності об'єкт житлової нерухомості, а саме квартира за адресою АДРЕСА_3 (а.с. НОМЕР_1 ).
Як вбачається з доданої позивачем до матеріалів справи копії Постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.11.2017 року виданої Другим Приморським відділом державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (ВП №50340444), у відомостях про боржника ОСОБА_2 , вказано дві адреси: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 . (а.с.52).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Як регламентує ст. 29 ч.1 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно із ст. 317 ч.ч.1,2 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У силу ст. 321 ч.1 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як чітко регламентує ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.405 ЦК України при відсутності члена сім'ї власника житла без поважних причин понад один рік, він втрачає право на користування цим житлом та у відповідності до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як зазначає ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. За заявою особи зняття з реєстрації може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання з урахуванням вимог, визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону.
Як роз'яснює ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», орган реєстрації здійснює: формування та ведення Реєстру територіальних громад; реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; передачу інформації та/або внесення у встановленому законом порядку відомостей про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування до Єдиного державного демографічного реєстру.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивачки, визнає відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, так як в судовому засіданні встановлено, що він понад один рік не проживає на спірній житловій площі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 141 ч.1 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, суд вважає обґрунтованим стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме: суму оплаченого судового збору у розмірі 768,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 281, 282, п.п. 8, 15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 768, 40 грн. в рахунок сплаченого судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текс рішення буде складено до 24.01.2020 року.
Головуючий О.С. Леонов
24.01.20