Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/19/20
Провадження № 1-кс/506/9/20
24.01.2020смт Окни
Слідчий суддя Красноокнянського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , третя особа, щодо якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_4 , у відкритому судовому засіданні, в залі суду в смт Окни, розглянувши клопотання старшого слідчого Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_5 про арешт майна,
21 січня 2020 року старший слідчий Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Котовської місцевої прокуратури Одеської області, звернувся з клопотанням до слідчого судді, в якому просив накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки «УАЗ-469», державний номерний реєстраційний знак « НОМЕР_1 »; автомобільний причіп марки «ПУТНИК», з державним реєстраційним знаком « НОМЕР_2 », з правом зберігання на арештмайданчику за адресою: Одеська область, м. Подільськ, пров. Куяльницький 3-а, та на 3,81 складометри дров породи «Ясен», із зберіганням в Чорнянській сільській раді Окнянського району Одеської області за адресою: Одеська область, Окнянський район, с. Чорна, з забороною розпорядження та використання зазначеного майна будь-яким чином.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2020 року за №12020160350000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.
В клопотанні зазначено, що 13.01.2020 року о 15:04 годині до Окнянського ВП надійшло повідомлення від начальника СКП Окнянського ВП ОСОБА_6 про те, що на польовій дорозі на околиці смт Окни Одеської області, затримано автомобіль УАЗ-469 д/н НОМЕР_1 з причепом д/н НОМЕР_2 , під керуванням мешканця с. Федосіївка Окнянського району ОСОБА_7 , який перевозив дрова породи «Ясен», без відповідних дозвільних документів. Підчас проведення огляду місця події, було виявлено та вилучено автомобіль марки «УАЗ-469», з номерним реєстраційним знаком « НОМЕР_1 », номер шасі - НОМЕР_3 , номер кузова - НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 (померлий), автомобільний причіп д/н НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_4 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_1 , та 3,81 складометри дров породи «Ясен». Тобто дане майно є тимчасово вилученим майном, і його необхідно дослідити під час проведення слідчих дій. З урахування того, що вищезазначене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також за для збереження речових доказів та проведення необхідних експертиз, необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене майно.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив задовольнити.
Третя особа, щодо якої вирішується питання про арешт майна ОСОБА_4 заперечував щодо накладення арешту на його майно, пояснивши, що автомобіль і причіп належать йому на праві власності. Автомобіль він придбав у покійного власника - ОСОБА_8 , однак оформити не встиг. 13.01.2020 року його знайомий - ОСОБА_7 попросив у нього транспортні засоби, щоб вивезти сміття. До дров, які знайшов останній у лісосмузі, він ніякого відношення немає и вважає, що у нього безпідставно забрали автомобіль та причіп.
Заслухавши прокурора та третю особу, ознайомившись з наданими матеріалами, приходжу до наступного.
У провадженні органів досудового слідства перебувають матеріали кримінального провадження №12020160350000009 від 14.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України /а.с.4/.
З фабули внесених до ЄРДР відомостей за №12020160350000009 вбачається, що 13.01.2020 року о 15:04 годині по лінії 102 до Окнянського ВП надійшло повідомлення від начальника СКП ОСОБА_6 про те, що на околиці смт Окни було затримано автомобіль УАЗ-469 д/н НОМЕР_1 з причіпом під керуванням мешканця ОСОБА_7 який перевозив дрова без дозвільних документів /а.с.4/.
Згідно протоколу огляду місця події, 13.01.2020 року підчас огляду місцевості, яка розташована на північно-східній околиці смт Окни Одеської області, на відстані 24 м від території ТОВ «ЛАН», виявлено автомобіль УАЗ-469 д/н НОМЕР_1 з причіпом д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В салоні автомобіля та в причепі виявлено напиляні різного діаметру та довжини, стовбури дерев породи «Ясен», спили яких мають світлий колір, загальний об'єм становить 3,81 м3. Виявлене під час огляду вилучено /а.с.5-6/.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , власником автомобіля марки УАЗ-469, 1969 року випуску, кольору хаки, з реєстраційним номером НОМЕР_1 , є ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, відповідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , власником причепу легкового марки «ПУТНИК», 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_9 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.7/.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується з ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Положеннями ч.2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3, ч. 10 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів і накладається на майно будь-якої фізичної (третьої особи) або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Разом з тим, розглядаючи клопотання в частині накладення арешту на автомобіль та причіп, слідчий суддя вважає, що в своєму клопотанні, слідчий лише посилається на норми кримінального процесуального закону, які передбачають арешт майна та визначають поняття речових доказів в кримінальному провадженні, при цьому слідчим не зазначено з якою метою необхідно застосувати такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявна лише вказівка на те, що арешт майна необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, проведення експертиз, при цьому не конкретизовано, яким саме видам експертиз слідчий планує піддати вищевказане майно по кримінальному правопорушенню за ч.1 ст. 185 КК України за фактом крадіжки дров.
Крім того, з наданих матеріалів взагалі не вбачається, що арешт автомобіля та причепа в даному кримінальному провадженні є необхідним, оскільки доводи, наведені в клопотанні слідчого, не відповідають критеріям розумності та співмірності застосування арешту майна.
Більш того, додані до клопотання документи говорять про те, що вилучене майно перебуває на праві власності у 3-тіх осіб, тож обмеження права власності третіх осіб шляхом арешту майна є непропорційним втручанням держави в права громадян та не співрозмірним завданням кримінального провадження і може призвести до наслідків, які суттєво позначяться на правах та інтересах 3-тіх осіб.
Слід також звернути увагу, що що санкція ст.185 КК України, не передбачає конфіскацію. З іншої сторони, відповідно до п.1 ч.9 ст. 100 КПК України, гроші, цінності та інше майно, які використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Ані слідчим, ані прокурором на даний час не наведено доказів можливої причетності володільця або власника транспортних засобів до вищевказаного кримінального правопорушення, а також те, що вони знали або могли знати, що їх майно буде використовуватися в злочинній діяльності.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт автомобілю та причепу, не виправдовує таке втручання у право власності стосовно нього та необхідність його застосування не доведена в порядку, передбаченому КПК України.
Тому слідчий суддя вважає, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього достатніх правових підстав може порушити права власників /володільця/ на вільне використання належного їм майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та преюдиційної практики Європейського суду з прав людини.
Тому клопотання в частині накладення арешту на автомобіль марки марки «УАЗ-469», з номерним реєстраційним знаком « НОМЕР_1 » та на причеп легковий марки «ПУТНИК», 2013 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , задоволенню не підлягає.
Що стосується дров у загальній кількості 3,81 складометри, породи «Ясен», слідчий суддя вважає необхідним погодитися з клопотанням у цій частині, оскільки дане майно є предметом злочину і незастосування заходів для його збереження, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст.132, 167, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ Окнянського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: 3,81 складометри дров, породи «Ясен» з правом зберіганням в Чорнянській сільській раді Окнянського району Одеської області.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Відповідно до ч.9 ст. 170 КПК України якщо в задоволенні клопотання про арешт майна було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
Строк дії даної ухвали в частині накладення арешту на дрова - до скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
СуддяОСОБА_1