Справа № 296/7559/19
2-з/296/63/19
про забезпечення позовної заяви
"15" серпня 2019 р. м. Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Сингаївський О.П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №296/7559/19 2/296/2404/19,
В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участі третіх осіб Акціонерного товариства «Кристалбанк», ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків.
Одночасно із позовом, позивачем було подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позовної заяви, в якій ОСОБА_1 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та прибудовані до житлового приміщення нежитлові приміщення загальною площею 193.0 кв.м. по АДРЕСА_2 , заборонити відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного нерухомого майна, а також, в межах заявлених позовних вимог накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, належне відповідачам у справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення його позову може стати на заваді чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки вжиття вказаних заходів є єдиною гарантією ефективного судового захисту та реального поновлення порушених його прав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи, викладені позивачем у заяві, суддя вважає, що є підстави для забезпечення вказаного позову до вирішення спору в суді.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Крім того, п.п.1-4 Постанови Пленуму передбачено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить в солідарному порядку стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь матеріальні збитки у загальному розмірі 4 609 988 грн. за здійснення за адресою: АДРЕСА_2 підприємницької діяльності, з яких 4 266 000,00 грн. - доходи, які позивач міг б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачами (упущена вигода), 21 404.00 грн. - 3% річних, 226 722.51 грн. - пеня, 95 862.35 грн.- інфляційні.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, ухвалою від 15 серпня 2019 року судом було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із копій: Договору купівлі-продажу квартири від 16.05.2007; Витягу з Державного реєстру правочинів №3987267 від 16.05.2007; Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого 23.07.2007 Комунальним підприємством «Житомирське обласне міжміське бюро; Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №152180583 від 09.01.2019, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить Ѕ частка квартири АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить інша Ѕ частка зазначеної квартири та нежитлові приміщення №№4-9, 4-10, 4-11, літ. «А», загальною площею 193,0 кв.м., матеріали стін: термоблок, що прибудовані до житлового будинку АДРЕСА_2 .
Згідно матеріалів позову та самої заяви про його забезпечення, відомості про перебування у власності відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будь-якого іншого рухомого та нерухомого майна відсутні.
З огляду на викладене, суддя встановив, що термінове вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 викликане тим, що до моменту винесення судом рішення у справі та набрання ним законної сили, існує реальна загроза того, що відповідачі мають можливість знецінити, розібрати, перепланувати, закласти в заставу, відчужити або пошкодити зазначене нерухоме майно або здавати його в оренду третім особам, і тим самим унеможливити виконання рішення суду і як наслідок це може викликати очевидну безпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
Враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що заявлена вимога про вжиття заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню в межах наявності прав власності ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що є співмірним із заявленими позовними вимогами і є заходом, який спроможний забезпечити незаподіяння істотної шкоди законним правам та інтересам позивача у період розгляду судом цивільної справи за її позовом.
Керуючись положеннями ст.ст.149, 150, 153, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №296/7559/19 2/296/2404/19 - задовольнити частково.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення №№4-9, 4-10, 4-11, літ. «А», загальною площею 193,0 кв.м., матеріали стін: термоблок, що прибудовані до житлового будинку АДРЕСА_2 .
Заборонити відчуження та проведення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 та нежитлових приміщень №№4-9, 4-10, 4-11, літ. «А», загальною площею 193,0 кв.м., матеріали стін: термоблок, що прибудовані до житлового будинку АДРЕСА_2 .
У задоволенні решти вимог заяви відмовити
За данною ухвалою
стягувачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 27.12.2006 Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області, адреса: АДРЕСА_3 ,
а боржником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 22.06.1996 Богунським РВ УМВС України в Житомирській області, адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Копію ухвали направити до Корольовського відділу державної виконавчої служби міста Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області для виконання.
Ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Житомирському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя О. П. Сингаївський