Справа № 296/388/20
1-кс/296/214/20
Іменем України
17 січня 2020 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернівецької області, Новоселицького району, с. Костичани, громадянина України, українця, неодруженого, із середньою спеціальною освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 22.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060000000357,
Старший слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням, в якому просив застосувати до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У клопотанні зазначено, що у провадженні ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження №12019060000000357 від 22.10.2019 за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у порушення постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристрої вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС №662 від 21.08.1998 та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, у невстановлений слідством день, за невстановлених слідством обставин, у невстановлений слідством спосіб незаконно придбав, автомат АКС-74У кал. 5,45 який було виявлено та вилучено працівниками поліції 15.01.2020 року під час проведення обшуку.
16 січня 2020 року ОСОБА_5 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
16 січня 2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказав, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, яке згідно ст.12 КК України відноситься до правопорушень тяжкого ступеню та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що надає підстави застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для забезпечення дієвості кримінального провадження. Так, метою та підставами застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній підозрюється.
Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити із зазначених у ньому підстав. Вказала про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. Також зазначила, що підозрюваний свою вину визнає, сприяє співпраці із слідством і надає покази, та у разі якщо суддя дійде висновку про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, то вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та вказав, що належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків можливо забезпечити шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання та просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, оскільки вдень працює на своїй власній фермі. Також вказав, що його місячний дохід становить 6000-8000 грн.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 15.01.2020 року о 19 год. 00 хв. ОСОБА_5 фактично затримано як особу, підозрювану у вчиненні злочину.
16.01.2020 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального
провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та підозрюваний причетний до цієї події.
Так, прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується, зокрема: протоколом обшуку від 15.01.2019 за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено вогнепальну зброю; актом перевірки об'єкту на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів від 15.01.2020 року, протоколом огляду місця події від 15.01.2020 року, протоколом допиту підозрюваного від 16.01.2020 року, висновком судово-балістичної експертизи від 16.01.2020 відповідно до якої виявлений предмет являється вогнепальною зброєю, зізнавальними показами ОСОБА_5 , іншими матеріалами кримінального провадження.
Крім того, прокурор у судовому засіданні вказала на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме на можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; ризик знищити, сховати, спотворити речі, документи та речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливості незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків та інших осіб, а також можливість продовжити кримінальне правопорушення, в якому останній підозрюється.
Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі від трьох до семи років та враховує доводи прокурора про те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може незаконно впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення у цьому ж кримінальному провадженні.
Таким чином, органом досудового розслідування доведено, що наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Однак, органом досудового розслідування не доведено та у судовому засіданні не встановлено, що наявні ризики виправдовують застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу та що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_5 є раніше несудимою особою; має постійне місце проживання та утримує господарство, тобто, його соціальні зв'язки за місцем проживання є міцними, беручи до уваги відповідну процесуальну поведінку підозрюваного після затримання, виходячи з доводів сторони захисту, а також враховуючи позицію прокурора, слідчий суддя вважає що належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків можливо забезпечити шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Отже, оскільки органом досудового розслідування не доведено та у судовому засіданні не встановлено даних, які би свідчили, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання його під вартою, тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає та наявні підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також необхідним і доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Крім того, наявні достатні правові підстави для покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.3, 177, 178, 181, 194, 196, 219 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 строком до 13.03.2020 року.
Строк цілодобового домашнього арешту слід рахувати з часу фактичного затримання підозрюваного з 19 год. 00 хв. 15.01.2020 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов'язки:
1. Не покидати місце проживання протягом часу дії даної ухвали без дозволу слідчого, прокурора або суду.
2. Утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.
3. Прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.
4. Здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
5. Носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали та обов'язків встановити до 13.03.2020 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту передбачає заборону цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у визначений в ухвалі строк.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, який був затриманий, негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Виконання ухвали доручити СУ ГУНП в Житомирській області та органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ознайомити підозрюваного під підпис з ухвалою слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1