Справа №295/787/20
2-з/295/4/20
24.01.2020 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Чішман Л.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, поданого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір дарування квартири від 02.08.2018 року, підписаний між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Мокрецькою О.О. 02.08.2018 року та зареєстрований в реєстрі за №317.
23.01.2020 року ОСОБА_1 звертається до суду із заявою, в якій просить з метою забезпечення позову накласти арешт на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 02.08.2018 року, заборонити вчиняти дії щодо відчуження даної квартири та реєстрації будь - яких осіб за адресою АДРЕСА_1 . В заяві вказано, що є підстави вважати, що дізнавшись про позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, на підставі якого відповідач набула право власності на спірну квартиру, остання може вчинити дії щодо відчуження належного їй майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши заяву, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пункти 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання просить визнати укладений договір дарування від 02.08.2018 року недійсним, оскільки вважала, що підписала договір довічного утримання.
За договором дарування від 02.08.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 перейшло до ОСОБА_2 .
З урахуванням викладеного вище, а також предмету позову ОСОБА_1 , беручи до уваги, що ОСОБА_2 , як власник квартири, не позбавлена права розпорядитись та відчужити спірну квартиру, що істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та заборони вчиняти дії щодо реєстрації місця проживання будьяких осіб за вказаною адресою.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), до вирішення справи по суті та набрання судовим рішення законної сили.
Заборонити вчиняти дії щодо реєстрації місця проживання будьяких осіб за адресою: АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті та набрання судовим рішення законної сили.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали негайно направити до Департаменту реєстрації речових прав, Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Житомирської міської ради - для виконання та сторонам по справі - для відома.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Чішман