Справа №295/9101/19
Категорія 38
2/295/963/20
Заочне
23.01.2020 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючого судді Чішман Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Козакевич І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 02.03.2011 року у розмірі 11971,99 грн. та витрати по сплаті судового збору. В обгрунтування позову вказано, що відповідач отримав кредит у розмірі 900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Проте, відповідач кредит не повернув, на даний час ухиляється від виконання зобов'язань згідно умов договору, не погашає заборгованість. У зв'язку з чим, позивач змушений звернутись до суду.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток на поштову адресу, проте, судові повістки повернулись на адресу суду не врученими адресату, з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексуУкраїни у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.03.2011 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с. 14).
У Анкеті-заяві вказано, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Крім того, умови надання кредиту сторони погодили і в Довідці про умови кредитування з використанням картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» (а.с. 15).
Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексуУкраїни зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 526, 527 Цивільного кодексуУкраїни належним виконанням зобов'язання є, зокрема, виконання його належними сторонами або уповноваженими особами, під якими слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження сторони зобов'язання, про що може бути зазначено у договорі або виданій відповідно до закону довіреності.
Статтею 610 Цивільного кодексуУкраїни визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексуУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Зі змісту розрахунку заборгованості за договором №б/н від 02.03.2011 року, наданого позивачем, станом на 22.05.2019 року заборгованість ОСОБА_1 , становить 11971,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредита - 1830,89 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита - 2358,29 грн., нарахована пеня за прострочене зобов'язання - 5436,52 грн., нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 1049,29 грн. (а.с. 8-13).
Дослідивши розрахунок, суд вважає, що заявлена вимога позивачем про стягнення з відповідача одночасно і пені і штрафу є безпідставною та незаконною, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Пунктом 2.1.1.12.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що при непогашенні суми простроченого кредиту, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Порядок нарахування пені передбачено і у Тарифах обслуговування кредитних карт.
Довідкою про умови кредитування з використанням картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду» передбачено підстави нарахування пені,а саме за несвоєчасне погашення заборгованості.
Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Водночас, дослідивши встановлений порядок нарахування пені, зі змісту розрахунку заборгованості неможливо встановити яким чином позивачем було нараховано пеню у розмірі 14665,00 грн., будь яких інших розрахунків пені, позивачем не надано.
Оскільки умовами договору, який був укладений між сторонами, двічі передбачено цивільно-правову відповідальність у вигляді нарахування як пені, так і штрафу за одне те й саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, що свідчить про порушення положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15.
Враховуючи, що визначення «порушення строків сплати платежів» та «несвоєчасність сплати боргу» є тотожними та по суті є одним і ти самим порушенням умов зобов'язання, вимога про стягнення з відповідача пені не може бути задоволена з огляду на положення ст. 61 Конституції України, оскільки за порушення позичальником строків платежу по кожному з грошових зобов'язань договором передбачено санкцію у вигляді штрафів.
Таким чином, оскільки розмір нарахованої пені позивачем не доведено, за порушення виконання зобов'язання з відповідача слід стягнути лише штраф у розмірі 709,46 грн. (500,00 грн. - фіксована складова + 209,46 грн. - відсоткова складова) та відмовити у задоволенні вимоги про стягнення пені.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе з зобов'язань, що призводить до порушення майнових прав позивача, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 4898,64 грн., до якої входить заборгованість за тілом кредита - 1830,89 грн., заборгованість за простроченим тілом кредита - 2358,29 грн., штраф - 500,00 грн. (фіксована складова), штраф - 209,46 грн. (процентна складова).
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексуУкраїни з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме судовий збір в сумі 786,08 грн.
Керуючись ст.ст.12,77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, ст. ст. 526, 530, 527, 551, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за договором № б/н від 02.03.2011 року станом на 22.05.2019 року у розмірі 4898,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредита - 1830,89 грн., заборгованості за простроченим тілом кредита - 2358,29 грн., штрафу - 500,00 грн. (фіксована складова), штрафу - 209,46 грн. (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" суму сплаченого судового збору у розмірі 786,08 грн.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Л.М. Чішман