Справа № 273/2282/19
Провадження № 1-кп/273/49/20
24 січня 2020 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_7 , його законного представника ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Баранівка клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12019060110000345 від 07 жовтня 2019 року за ч. 1 ст. 121 КК України відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця , громадянина України , уродженця с. Рижани Володарськ-Волинського району Житомирської області , жителя АДРЕСА_1 , інваліда 2 групи, не працюючого, неодруженого, невійськовозобов'язаного , з базовою загальною середньою освітою, раніше не судимого ,
06.10.2019 року близько 15 год. 00 хв. на території домоволодіння АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виникла суперечка , в ході якої ОСОБА_4 , без розриву в часі, взявши до правої руки шматок цеглини, яка знаходилась на подвір'ї вказаного домогосподарства, підійшов до ОСОБА_7 та наніс один удар шматком цеглини по голові зліва. Від нанесеного удару ОСОБА_7 втратив свідомість та впав на трав'яне покриття подвір'я.
У результаті нанесеного удару ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно - мозкової травми: рани в тім'яній ділянці зліва, крововиливи у м'які тканини в ділянці лівої очної ямки, осколково - вдавлений перелом лівої тім'яної кістки, лінійний перелом лівої вискової кістки, розрив твердої мозкової оболонки в ділянці перелома лівої тім'яної кістки, забій головного мозку, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином, своїми діями, які виразились у спричиненні тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.1 ст. 121 КК України.
В ході досудового розслідування 25 жовтня 2019 року призначено судово-психіатричну експертизу (висновок судово-психіатричного експерта № 345-2019 від 12.11.2019 року ), за результатами якої встановлено, що ОСОБА_4 , 1985 року народження, з дитинства і на теперішній час страждає на помірну розумову відсталість в ступені не різко вираженої імбецильності з вираженою емоційно - вольовою нестійкістю, судомними припадками. Даний діагноз відповідає шифру F 71.1 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. З приводу даного захворювання психіатричною МСЕК визнаний інвалідом ІІ групи дитинства безстроково. Ступінь наявної у ОСОБА_4 розумової відсталості та порушень з боку емоційно - вольової сфери настільки виражена, що позбавляє його здатності на даний час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
ОСОБА_4 на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння виявляв помірну розумову відсталість в ступені не різко вираженої імбецильності з вираженою емоційно - вольовою нестійкістю, судомними припадками. Ступінь наявної у ОСОБА_4 розумової відсталості та порушень з боку емоційно - вольової сфери була настільки виражена, що позбавляла його здатності, на період часу до якого відноситься інкримінований йому вчинок усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
ОСОБА_4 потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні (відділення) зі звичайним наглядом, враховуючи ступінь зниження інтелектуально - мнестичних здібностей, ступінь порушень з боку емоційно - вольової сфери, відсутність належної критики до свого стану та скоєного, агресивні тенденції до оточуючих, негативне відношення до амбулаторного лікування.
Тому до суду подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
В судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації його до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Особа, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру- ОСОБА_4 вину у спричиненні тілесного ушкодження ОСОБА_7 не визнав і заперечив будь-який конфлікт із ним.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 та законний представник ОСОБА_6 щодо вирішення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню за ч. 1 ст. 121 КК України покладаються на рішення суду, просять суд постановити законне та обгрунтоване рішення .
Потерпілий ОСОБА_7 , його законний представник ОСОБА_8 та представник ОСОБА_9 в судовому засіданні просили суд задовольнити подане клопотання щодо ОСОБА_4 , та задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, які надав прокурор в судовому засіданні , суд прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч 1 ст. 121 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, а саме:
-показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що 06.10.2019 року він повертався додому в смт. Довбиш Баранівського району. При цьому він побачив, як ОСОБА_10 викрав із сусідського будинку радіоприймача, а потім вдарив його по голові шматком цегли.
-показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 06.10.2019 року йому повідомили за місцем його проживання в смт. Довбиш Баранівського району , що його син ОСОБА_7 у сусідському господарстві у ОСОБА_11 лежить весь у крові. В подальшому він дізнався, що його син мав намір із ОСОБА_11 вживати спиртні напої. Із сином до останнього зайшов і ОСОБА_10 . ОСОБА_10 забрав приймача, який грав у будинку сусіда і вдарив його сина шмашком цегли , щоб він не був свідком викрадення приймача, коли ОСОБА_11 ходив за горілкою.
-показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що 06.10.2019 року до нього додому приходила ОСОБА_12 , вони грали в карти. Йому остання повідомила, що ОСОБА_13 був побитий і у крові. Вона про цей випадок повідомила для батька потерпілого . Зі слів ОСОБА_14 йому відомо, що ОСОБА_13 вдарив ОСОБА_10 , підопічний місцевого інтернату.
-показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 06.10.2019 року до неї прийшов потерпілий ОСОБА_13 і попросив попити води. Він був весь у крові побитий. Про цей випадок вона негайно повідомила його батьку .
Також винність ОСОБА_4 підтверджується наступними письмовими доказами, а саме:
- згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.10.2019 року внесені відомості до ЄРДР за №12019060110000345 на підставі заяви ОСОБА_7 про вчинення щодо нього кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України,
- згідно рапорту старшого інспектора чергового Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області від 06.10.2019 року отримано заяву та зареєстровано за №3321 від 06.10.2019 року про те , що 06.10.2019 року о 18:57 за адресою в смт. Довбиш вул. Суворова, 24 в приймальне відділення доставлено ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями,
- згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.10.2019 року ОСОБА_7 повідомив про факт спричинення йому тілесних ушкоджень,
- відповідно до заяви ОСОБА_7 його визнано потерпілим кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019060110000345,
- відповідно до довідки Баранівської КЦРЛ за №14716 від 08.10.2019 року ОСОБА_7 06.10.2019 року о 19 год. був доставлений до приймального відділення Баранівської КЦРЛ та був госпіталізований до травматологічного відділення,
- у відповідності до протоколу огляду місця події від 07.10.2019 року з ілюстративними таблицями оглянуто домогосподарство за адресою АДРЕСА_2 під час якого вилучено предмет зовні схожий на червону цеглину зі слідами (плямами ) речовини червоного кольору , зовні схожих на кров та вилучено змив з даного предмету на марлевий тампон, також вилучено змив речовини червоного кольору, зовні схожого на кров з трави, які упаковано в паперові конверти №1, №2, № 3, які згідно постанови Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області від 07.10.2019 року визнано речовими доказами та на які згідно ухвали Баранівського районного суду Житомирської області від 28.10.2019 року накладено арешт,
- відповідно до протоколу огляду місця події від 07.10.2019 року оглянута кімната , що розташована в адміністративній будівлі №1 Довбиського психоневрологічного інтернату, звідки вилучено радіоприймач марки «GolonRX 607АС», який згідно постанови Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області визнано речовим доказом,
- відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.11.2019 року проведено слідчий експеримент в домогосподарстві АДРЕСА_2 з участю потерпілого ОСОБА_7 , який на статистові умовно показав яким чином ОСОБА_4 уламком цеглини завдав один удар в область його голови ,
- згідно висновку експерта №899 від 27.11.2019 року проведено судово-медичну експертизу за меддокументами ОСОБА_7 , та в наданих медкартах стаціонарного хворого ОСОБА_7 описано такі тілесні ушкодження у нього: відкрита черепно-мозкова травма: рана в тім'яній ділянці зліва, крововилив у м'які тканини в ділянці лівої очної ямки, осколково-вдавлений перелом лівої тім'яної кістки, лінійний перелом лівої вискової кістки, розрив твердої мозкової оболонки в ділянці перелома лівої тім'яної кістки, забій головного мозку, вони утворились від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею за механізмом удару(стискання), давністю можливо 06.10.19 року, належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (Згідно п.2.1.3.а), п.2.1.3.б) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).
Ці тілесні ушкодження у ОСОБА_7 могли утворитися від дії одної травмуюючої дії.
- у відповідності до висновку експерта №904 від 29.11.2019 року проведено судово-медичну експертизу у даному кримінальному провадженні за підсумками якої не виключена можливість утворення вищеописаних тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 від дії (удару) частиною (уламком) цеглини, наданої на експертизу.
- згідно висновку експерта №915 від 06.12.2019 року проведено судово-медичну експертизу у даному кримінальному провадженні за підсумками якої не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 , описаних у висновку експерта №899 від 27.11.19 року, за обставин, описаних ним при проведенні слідчого експерименту 21.11.19 року та відображених у текстовій частині протоколу проведення слідчого експерименту.
- даними висновоку судово-психіатричного експерта № 345-2019 від 12.11.2019 року встановлено, що ОСОБА_4 , з дитинства і на теперішній час страждає на помірну розумову відсталість в ступені не різко вираженої імбецильності з вираженою емоційно - вольовою нестійкістю, судомними припадками. Даний діагноз відповідає шифру F 71.1 міжнародної класифікації хвороб 10 перегляду. З приводу даного захворювання психіатричною МСЕК визнаний інвалідом ІІ групи дитинства безстроково. Ступінь наявної у ОСОБА_4 розумової відсталості та порушень з боку емоційно - вольової сфери настільки виражена, що позбавляє його здатності на даний час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
ОСОБА_4 на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння виявляв помірну розумову відсталість в ступені не різко вираженої імбецильності з вираженою емоційно - вольовою нестійкістю, судомними припадками. Ступінь наявної у ОСОБА_4 розумової відсталості та порушень з боку емоційно - вольової сфери була настільки виражена, що позбавляла його здатності, на період часу до якого відноситься інкримінований йому вчинок усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Враховуючи вище викладене, ОСОБА_4 на даний час потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру, шляхом його госпіталізації до психіатричної лікарні (відділення) з звичайним наглядом, враховуючи ступінь зниження інтелектуально - мне стичних здібностей, ступінь порушень з боку емоційно - вольової сфери, відсутність належної критики до свого стану та скоєного, агресивні тенденції до оточуючих, негативне відношення до амбулаторного лікування.
Відповідно до ч. 2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Оцінивши зібрані докази у їх сукупності, з урахуванням положень ст.19 КК України , психічний стан ОСОБА_4 , характер вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння, суд вважає, що суспільно-небезпечне діяння, з приводу якого було розпочато кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, було вчинено ним в стані неосудності.
В зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що щодо ОСОБА_4 необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
Жодних даних про те, що на момент судового розгляду ОСОБА_4 видужав або внаслідок змін у стані його здоров'я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, до суду не надано.
Запобіжні заходи по кримінальному провадженню не застосовувались.
Долю речових доказів суд вирішує, керуючись ст. 100 КПК України.
Накладений арешт на майно згідно ухвали слідчого судді від 28 жовтня 2019 року підлягає зняттю.
По клопотанню подано позов потерпілим ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 6 537 грн. 85 коп. та моральної шкоди в сумі 20 000 грн., а всього на загальну суму 26 537 грн. 85 коп. ( а.с. 39-43) .
Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи із наступного . Позивач зазначає, що майнова і моральна шкода , завдана фізичній особі , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала , відповідно до приписів ст. ст. 1166-1167 ЦК України. Тому позивач вказує , що заподіяну для нього шкоду повинен відшкодовувати ОСОБА_4 .
Судом встановлено, що згідно вищевказаного висновку судово-психіатричного експерта № 345-2019 від 12.11.2019 року ОСОБА_4 на період часу до якого відноситься інкриміноване йому діяння виявляв помірну розумову відсталість в ступені не різко вираженої імбецильності з вираженою емоційно - вольовою нестійкістю, судомними припадками. Ступінь наявної у ОСОБА_4 розумової відсталості та порушень з боку емоційно - вольової сфери була настільки виражена, що позбавляла його здатності, на період часу до якого відноситься інкримінований йому вчинок усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
У відповідності до приписів частини 1 ст. 1186 ЦК України шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та ( або) не могла керувати ними , не відшкодовується.
Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог із вищевказаних підстав, так як на час заподіяння шкоди ОСОБА_4 не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними згідно висновку експерта . Крім того, ні потерпілий , ні його представники у судовому засіданні не зазначили наявність обставин , які б стали підставою для задоволення позовних вимог повністю або частково , враховуючи матеріальне становище потерпілого та особи , яка завдала шкоди, і на них не посилаються у своєму позові ( частина 1 друге речення ст. 1186 Цивільного кодексу України) .
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст.100, 395, 512- 513, 516 КПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рижани Володарськ - Волинського району Житомирської області , жителя АДРЕСА_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
До набрання ухвалою суду законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про стягнення заподіяної матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Зняти аршт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Баранівського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2019 року, а саме: із шматка цеглини червоного кольору із слідами бурого кольору , змиву на марлевий тампон слідів бурого кольору з поверхні шматка цеглини червоного кольору, змиву на марлевий тампон слідів бурого кольору з поверхі трави , що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Баранівського ВП Новогра-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області .
Речові докази : шматок цеглини червоного кольору із слідами бурого кольору , змив на марлевий тампон слідів бурого кольору з поверхні шматка цеглини червоного кольору, змив на марлевий тампон слідів бурого кольору з поверхі трави , що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Баранівського ВП Новогра-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити; радіоприймач марки “GoIon RX607 АС” в зборі з батарейками марки “Yokogama”, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Баранівського ВП Новоград-Волинського ВП ГУ НП у Житомирській області - повернути власнику ОСОБА_15 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1