Справа № 189/1752/19
2/189/74/20
Іменем України
23.01.2020 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Пустовар О.С.
при секретарі Комеристій І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах,-
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах. Позов мотивований тим, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач злісно ухиляється від щомісячної сплати аліментів на доньок в повному обсязі, про що свідчить довідка про наявність заборгованості зі слати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. У зв'язку з чим, позивачка просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати аліментів згідно з матеріалами виконавчого провадження № 33278994, відкритого 13.06.2012 року про виконання виконавчого листа № 2-620 від 14.05.2012 року, виданого Покровським районним судом Дніпропетровської області про стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, починаючи стягнення з 15.09.2011 року до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку в розмірі 176655,89 грн.
Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності позивачки та відповідача.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України, а також з урахуванням постанови Верховного Суду від 27.03.2019 року (у справі №201/6092/17, провадження №61-48215св18), відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно. Позивачка не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Так, згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 22.05.2007 року Бабушкінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Згідно копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 25.01.2010 року виконкомом Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).
Згідно копії рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02.06.2011 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 7).
Як вбачається з копії рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09.12.2011 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 15.09.2011 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 12).
Згідно копії виконавчого листа № 2-620/11 від 09.12.2011 року, виданого Покровським районним судом Дніпропетровської області 14.05.2012 року, суд вирішив з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 15.09.2011 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 11).
Як вбачається з копії довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 17.10.2019 року, виданої Шевченківським ВДВС міста Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, станом на 17.10.2019 рік наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці та становить 176655,89 грн. (а.с. 10).
Згідно копії свідоцтва про зміну імені, серії НОМЕР_3 , виданого 18.06.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Покровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_7 змінила своє прізвище на « ОСОБА_8 » (а.с. 5).
З копії паспорту громадянина України № НОМЕР_4 видно, що паспорт виданий на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 2).
Згідно ч. 4 ст. 195 Сімейного кодексу України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Частиною 2 зазначеної статті, визначено, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Порядок стягнення аліментів на утримання дітей визначено ст.ст. 194-197 Сімейного кодексу України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом вказаних норм законодавства, розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем. У разі наявності заборгованості із сплати аліментів понад три місяці стягнення може бути звернуто на майно боржника.
Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи-підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії, та стипендії боржника і в інших передбачених законом випадках.
Пунктом 12 розділу Х Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5встановлено, що виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України. Відповідно до п. 15 вказаної інструкції - стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час провадиться в межах трирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Відповідно до ч. 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Таким чином діючим законодавством передбачено стягнення заборгованості із сплати аліментів не шляхом ухвалення судового рішення, а в межах виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права та свободи.
Отже, виходячи зі змісту вищенаведених законодавчих норм, спір щодо розміру заборгованості за аліментами виникає між стороною виконавчого провадження (стягувачем та/чи боржником) і виконавцем, до компетенції якого законодавець відніс обчислення розміру заборгованості за аліментами.
Стягнення заборгованості по аліментам за рішенням суду передбачено ч. 3 ст. 194 СК України лише у випадку відрахування аліментів на дитину за ініціативою платника (ст. 187 СК України).
Виходячи з наведених положень сімейного законодавства та Закону України «Про виконавче провадження»,у контексті обставин даної справи, сам факт наявності у відповідача заборгованості по аліментам згідно з розрахунком державного виконавця, розмір якої на час ухвалення цього рішення не оспорений ані стягувачем, ані боржником у встановленому законом порядку, не може бути прийнятий судом в якості підстав для стягнення цієї заборгованості у судовому порядку за окремим рішенням суду.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-850св17, порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 7 цієї статті, суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору її розміру.
Таким чином при відсутності спору, заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Отже, діючим законодавством передбачено стягнення заборгованості із сплати аліментів не шляхом ухвалення нового судового рішення, а в межах виконавчого провадження за попереднім рішенням про стягнення аліментів.
Оскільки стягнення заборгованості по аліментах, як самостійний предмет позову при наявності виконавчого листа про стягнення аліментів, не передбачений нормами матеріального права, а порядок стягнення аліментів та заборгованості за ними проводиться в порядку ст.ст. 194-195 СК України та ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», тому позовні вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості по аліментах задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 194, 196 СК України, ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 263, 273, 280 ЦПК України суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах - відмовити в повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до Розділу VІІІ п.п.15.5 п.15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Пустовар